Основою конституційного права Франції й сьогодні лишається "Декларація прав людини і громадянина" (1789 р.), у якій закріплено право на опір гнобленню: "Коли уряд зневажає право народу, повстання є як для всього народу, так і для кожної з його частин, найбільш священним із прав і найважливішим з обов'язків". Наскільки актуальним є це право для сучасності?
Answers & Comments
Ответ:
Установчих зборів прискорити розробку конституції, вступом до якої стала проголошена 26 серпня 1789 р., з ініціативи генерала Ж. Лафайєта, «Декларація прав людини і громадянина», в якій, обґрунтовуючи невід’ємність прав кожної людини, дарованих їй самою природою, скасовуючи станові привілеї, основним завданням держави оголошувалось забезпечення прав та свобод людини (священність і недоторканність приватної власності, право опору гнобленню, право безпеки, свобода слова, свобода совісті та свобода друку). Носієм державного суверенітету визнавався народ.
Таким чином, прийняття «Декларації прав людини та громадянина» (1789) за «Декларацією незалежності» США (1776) втілювало ідеї Просвітництва, юридично закріплювало невід’ємність прав кожної людини, скасовувало станові привілеї, утверджувало рівність прав людей від народження, визнавало народ джерелом влади та верховенство закону, недоторканність приватної власност