Андрій Чайковський (1857-1935 рр.) був письменником, громадським діячем, доктором права, адвокатом у Галичині. Він народився у місті Самбір (сьогодні - Львівська область). У ранньому віці втратив батьків, тому його забрала до себе бабуся в село Гординя. В дитинстві навчився читати польською мовою, оскільки українського букваря тоді не було. До початкової школи не ходив, навчався вдома, а іспити за початкову школу здавав приватно.
Впродовж 1869-1877 років навчався у Самбірській гімназії. В гімназійні роки був членом підпільного товариства "Студентська громада". По закінченню гімназії Андрій Чайковськи вступив на філософський факультет Львівського університету.
У 1881 році став співзасновником "Кружка правників" та працювати у товаристві "Просвіта".
З філософського факультету Андрій Чайковський перейшов на юридичний, за часів навчання на юриспруденції очолював студентське товариство "Дружній лихвар".
У 1884 р. склав суддівський іспит і два роки практикував у Самборі. Потім Андрій Чайковський переїхав у Бережани Тернопільської області, де відкрив власну адвокатську канцелярію.
З 1892 року Андрій Чайковський почав друкуватися.
Спочатку це були його спогади "Спомини зперед десяти літ", згодом, у 1895 році - друком вийшли його "Чорні рядки", видані у збірнику оповідань "Із судової зали" та "Образ гонору".
У 1896 році світ побачили повісті Андрія Чайковського "Олюнька", "В чужім гнізді", "Бразілійський гаразд".
У першій та другій декадах 1900-х років Андрій Чайковський почав писати прозу про Козаччину у романтичному стилі. Зокрема, в той час вийшли його повісті "За сестрою", "Віддячився", "Козацька помста" та інші. У цих творах А. Чайковський ідеалізував Запоріжжя і звинувачував Москву за кривди, завдані Україні.
У 1914 році А. Чайковський повернувся до Самбора. Там, за доносом, його арештували й відправили до львівської в'язниці "Бригідка". Трохи більше як за два тижні його випустили під протекцію Володимира Дудикевича, не знайшовши компромату.
Після створення ЗУНР у 1918 році, Андрій Чайковський став повітовим комісаром Самбірського повіту.
У 1926-1927 роках очолював осередок "Рідної школи".
Answers & Comments
Verified answer
Ответ:
Андрій Чайковський (1857-1935 рр.) був письменником, громадським діячем, доктором права, адвокатом у Галичині. Він народився у місті Самбір (сьогодні - Львівська область). У ранньому віці втратив батьків, тому його забрала до себе бабуся в село Гординя. В дитинстві навчився читати польською мовою, оскільки українського букваря тоді не було. До початкової школи не ходив, навчався вдома, а іспити за початкову школу здавав приватно.
Впродовж 1869-1877 років навчався у Самбірській гімназії. В гімназійні роки був членом підпільного товариства "Студентська громада". По закінченню гімназії Андрій Чайковськи вступив на філософський факультет Львівського університету.
У 1881 році став співзасновником "Кружка правників" та працювати у товаристві "Просвіта".
З філософського факультету Андрій Чайковський перейшов на юридичний, за часів навчання на юриспруденції очолював студентське товариство "Дружній лихвар".
У 1884 р. склав суддівський іспит і два роки практикував у Самборі. Потім Андрій Чайковський переїхав у Бережани Тернопільської області, де відкрив власну адвокатську канцелярію.
З 1892 року Андрій Чайковський почав друкуватися.
Спочатку це були його спогади "Спомини зперед десяти літ", згодом, у 1895 році - друком вийшли його "Чорні рядки", видані у збірнику оповідань "Із судової зали" та "Образ гонору".
У 1896 році світ побачили повісті Андрія Чайковського "Олюнька", "В чужім гнізді", "Бразілійський гаразд".
У першій та другій декадах 1900-х років Андрій Чайковський почав писати прозу про Козаччину у романтичному стилі. Зокрема, в той час вийшли його повісті "За сестрою", "Віддячився", "Козацька помста" та інші. У цих творах А. Чайковський ідеалізував Запоріжжя і звинувачував Москву за кривди, завдані Україні.
У 1914 році А. Чайковський повернувся до Самбора. Там, за доносом, його арештували й відправили до львівської в'язниці "Бригідка". Трохи більше як за два тижні його випустили під протекцію Володимира Дудикевича, не знайшовши компромату.
Після створення ЗУНР у 1918 році, Андрій Чайковський став повітовим комісаром Самбірського повіту.
У 1926-1927 роках очолював осередок "Рідної школи".
Помер Андрій Чайковський 2 червня після хвороби