Талановитий український поет, перекладач, критик та історик вітчизняної літератури. Актор, режисер, критик та дослідник національного театру, світової та української драматургії. Знавець музики, живопису, декоративно-прикладного мистецтва. Нарешті, журналіст, публіцист, редактор. Це все одна і та ж особа. Йдеться про подвижницьку літературну та наукову працю Миколи Кіндратовича Вороного.
Визнаний творець, патріот, пропагандист української літератури та культури формувався під впливом великого Франка, з котрим його єднала не лише співпраця, але й щира дружба. Опісля М. Вороний не раз наголошував на величезному впливі на нього Каменяра. «Це був велетень,— писав М. Вороний,— таких людей я в життю більше не стрічав».
Протягом двох сезонів М. Вороний служить в театральній трупі Марка Кропивницького. Згодом акторська доля зводить його з трупою Панаса Саксаганського та Миколи Садовського. Саме тоді поет близько познайомився зі степовою Єлизаветградщиною та з «творчою майстернею» Івана Карпенка-Карого — хутором Надія. Не думалось і не гадалося тоді М. Вороному, що на цій землі доведеться прожити й останні дні свого життя.
А на перехрестях письменникової долі стрічалися Михайло Коцюбинський, Леся Українка, Микола Лисенко.
Answers & Comments
Відповідь:
Талановитий український поет, перекладач, критик та історик вітчизняної літератури. Актор, режисер, критик та дослідник національного театру, світової та української драматургії. Знавець музики, живопису, декоративно-прикладного мистецтва. Нарешті, журналіст, публіцист, редактор. Це все одна і та ж особа. Йдеться про подвижницьку літературну та наукову працю Миколи Кіндратовича Вороного.
Визнаний творець, патріот, пропагандист української літератури та культури формувався під впливом великого Франка, з котрим його єднала не лише співпраця, але й щира дружба. Опісля М. Вороний не раз наголошував на величезному впливі на нього Каменяра. «Це був велетень,— писав М. Вороний,— таких людей я в життю більше не стрічав».
Протягом двох сезонів М. Вороний служить в театральній трупі Марка Кропивницького. Згодом акторська доля зводить його з трупою Панаса Саксаганського та Миколи Садовського. Саме тоді поет близько познайомився зі степовою Єлизаветградщиною та з «творчою майстернею» Івана Карпенка-Карого — хутором Надія. Не думалось і не гадалося тоді М. Вороному, що на цій землі доведеться прожити й останні дні свого життя.
А на перехрестях письменникової долі стрічалися Михайло Коцюбинський, Леся Українка, Микола Лисенко.
Пояснення: