Відповідь:

В 18 столітті Японія та Китай здійснювали політику самоізоляції через ряд причин:

1. Запобігання залученню до колоніальних війн та імперіалістичних конфліктів, що розгорталися в той час у Європі та Азії.

2. Збереження внутрішнього порядку та стабільності, що було важливим на тлі складних політичних та соціальних умов у цих країнах.

3. Збереження традиційного культурного спадщини та національного ідентичності в умовах іноземної експансії та впливу на західні цінності та культуру.

Однак, така політика призвела до певних негативних наслідків:

1. Обмеження торгівлі та економічного розвитку, що призвело до відставання від інших країн у цьому питанні.

2. Обмеження вільного розвитку науки, технологій та культури через відсутність зв'язку з іншими країнами.

3. Відсутність зовнішнього впливу на політичну та соціальну ситуацію, що важливо для забезпечення демократії та прав людини.

У другій половині 19 століття Японія та Китай змушені були змінити свою політику самоізоляції і звернутися до відкритого світу. Японія здійснила значний економічний розвиток, ставши однією з провідних економік світу, а Китай здійснив велику реформу, що призвела до значного розвитку економіки та покращення соціально-політичної ситуації.