Скласти план до статті:

Тарас Шевченко (1814–1861) був кріпаком
пана Енгельгардта. Він мусив покинути рідний
край і поїхати за своїм паном до Петербурга —
тодішньої столиці Росії. Білими ночами майбутній
поет любив приходити до Літнього саду, де пере-
мальовував скульптури. Якось за цим благород-
ним заняттям хлопця помітив Іван Сошенко —
студент Петербурзької академії мистецтв, родом з
України. Вони заприятелювали. Саме І. Сошенко
першим виявив у Тараса талант і сприяв викупу
земляка з кріпацтва. Спочатку він увів його в коло
української та російської інтелігенції, познайо-
мив із поетами Є. Гребінкою і
В. Жуковським, з художни-
ками К. Брюлловим та О. Ве -
неціановим. Вони й допомогли викупити україн-
ського митця з неволі. Дві з половиною тисячі рублів
(нечувана на той час сума!) — ось ціна свободи Т. Шев-
ченка.
Де ж друзі Т. Шевченка взяли таку суму? Вони
були людьми творчими, то й придумали лотерею.
К. Брюллов написав портрет В. Жуковського, який
і розіграли в царській родині. Відпускну поета було
підписано 22 квітня 1838 р. І ось настала довгоочі-
кувана воля.
Тепер юнак отримав право навчатися в Академії мистецтв. Тут він здобуває три срібні медалі за малярські роботи. 1840 р. в Петербурзі виходить
друком його перша книжка — славетний «Кобзар». І. Франко так писав
про цю подію: «Ця маленька книжечка відразу відкрила немов новий
світ поезії, вибухнула, мов джерело чистої, холодної води, заясніла не
відомою досі в українськім письменстві ясністю, простотою і поетич-
ною грацією вислову».
Двадцятичотирирічний поет замислюється над тим, як зробити вільни-
ми всіх українців. Він звертається у своїй творчості до козацької темати-
ки, адже ці яскраві сторінки нашої історії засвідчують волелюбний дух
українців. Саме вони зможуть пробудити приспану волю покріпаченого
народу.