Verified answer

Роб замаскувався на жебрака і добрався у Нотінгем. Там він почув, як якийсь урядовець голосно зачитував відозву шерифа про те, що Роберт убив головного лісничого його величності короля і оголошується поза законом. За голову юнака давали 100 фунтів стерлінгів.

Участь у змаганнях взяли 20 лучників. Серед них впадав у око жалюгідний на вигляд жебрак, одягнений в строкате лахміття, із засмаглими до чорного й подряпаними обличчям та руками. Копицю рудуватого волосся прикривав каптур, дуже схожий на ті, які носять монахи. Натовп глузував з жебрака, але за умовами змагання в них міг взяти участь кожен. Пліч-о-пліч з Робом стояв мускулястий смагляволиций парубійко із зеленою пов'язкою на лівому оці. З нього теж реготалися, але він не звертав на те жодної уваги.

Всі нетерпляче чекали початку змагань. В центральній ложі сидів шериф, його дружина й дочка, яка всім своїм виглядом показувала, що сподівається одержати золоту стрілу з рук переможця і таким чином стати королевою дня. Сусідню з ними ложу займав товстенний єпіскоп Герфорда, а в ложі з другого боку сиділа… Маріан! Вона приїхала погостювати з Лондона від двору королеви і тепер сиділа біля батька, графа Хантінгдона.

Змагання складалися з трьох етапів, і Роб переміг. Стріла Одноокого, з яким вони вийшли у фінал, лише трішечки не влучила в середину, але обідрала пір'я на стрілі Роба, яка потрапила точно в ціль. Роб і Одноокий встигли обмінятися кількома приязними фразами, і незнайомець помітив, що Маріан – обраниця Роба. Незважаючи на свою поразку, Одноокий перший поздоровив Роба з перемогою і сказав, що йому і не потрібна була золота стріла, він просто хотів допекти ненависному шерифу. Одноокий зник у натовпі, а Роба запросили до ложі шерифа, де чекала його винагорода. Шериф спитав Роба, як його звати. Жебрак сказав, що він Роб Мандрівник. Маріан засміялась. Шериф запросив Роба до себе на службу, але жебрак сказав, що не бажає нікому служити. Брови шерифа погрозливо зійшлися на переніссі, але заради дочки та золотої стріли він удав, що пропустив відповідь жебрака повз вуха. Шериф урочисто дав йому золоту стрілу і майже силоміць повернув його до своєї дочки. Та Роб не звернув на це уваги. Він узяв золоту стрілу й підійшов до Маріан. Він попросив її прийняти маленький подарунок від бідного мандрівника, готового завжди їй служити. "Дякую вам, Робе в каптурі", – відповіла дівчина, лукаво звівши брівку і встромивши сяючу стрілу в своє темне волосся. Шериф наказав своїй сторожі стежити за жебраком, але Роб спритно зник геть.

Того ж самого вечора в Шервудському лісі навколо яскравого багаття сиділо 40 молодців, одягнених у все зелене. До них і прийшов Роб, щиро потиснувши усім руки. Розбійники вже знали його історію.

Один з трьох синів удови, на прізвисько Дебелий Вілл, вийшов наперед і оголосив, що Роб буде їхнім ватажком. Серед лісовиків Роб побачив високого смагляволицого чоловіка, того самого лучника з зеленою пов'язкою на оці; тільки пов'язку тепер він зняв і дивився на світ обома очима. Цього чоловіка звали Вілл Стютлі, він і розповів друзям усе, що сталось під час змагань, а потім простягнув Робові руку на знак своєї відданості. Щойно обраного ватажка нарекли Робіном Гудом (тобто Робін у каптурі). Роб не заперечував, бо так назвала його прекрасна Маріан.

Ватага подарувала Робіну Гудові ріжок, яким він мав скликати своїх бійців. Всі урочисто поклялися в тому, що, забираючи гроші та речі в багатіїв, вони всіляко допомагатимуть бідним та знедоленим і ніколи не заподіють зла жінці. Так Робін Гуд став розбійником.