1848—1849 роківФранціяАвстрійська імперія: Австрія Угорщина Чехія Хорватія Воєводина Трансільванія Словаччина Галичина Закарпаття Словенія Далмація та Істрія Ломбардія та ВенеціяНімеччинаІталійські держави: Неаполітанське королівство Папська область Тоскана П'ємонт та герцогстваПольщаВалахія та Молдавія Молдавське князівство
Революції 1848—1849 років (відомі під назвою «Весна націй» та «Весна народів») — низка революцій, що сталася в Європі у 1848 році. Весна Націй досі залишається наймасштабнішою у європейській історії хвилею революцій, проте у зв'язку з політичними реакціями, у всіх випадках влада була відновлена протягом року[1].
Революції були демократичними по своїй природі, ставлячи за основу знищення феодальної форми правління і створення незалежних національних держав[2].
Революційна хвиля зародилася в Франції на початку року та швидко поширилася на більшу частину Європи та частину Латинської Америки. Були охоплені близько 50 країн, революціонери не мали зв'язку між собою та не співпрацювали, діючи незалежно[2].
Шість чинників були основними: поширене невдоволення політичним курсом, вимоги вагомішої участі народу в управлінні країнами, вимоги вільної преси, вимоги робочого класу, поширення націоналізму і перебудова політичної системи серед монархів, аристократії, армії, церкви та селянства[2].
Объяснение: Період 1848-1849 років відомий як "Революції 1848 року" або "Весняна революція". Ці революції охопили багато країн Європи, включаючи Італію, Німеччину і Францію.
У Італії революція 1848-1849 років спалахнула як частина боротьби за національне об'єднання. Було сформовано нові організації і політичні партії, що прагнули до створення об'єднаної і незалежної Італії. Велика кількість повстань і заворушень пройшли по всій країні, зокрема в Мілані, Римі і Неаполі. Однак, наприкінці 1849 року, революційні рухи в Італії були придушені існуючими правительствами тих регіонів.
У Німеччині в цей період також відбувалися значні революційні події. Либерально настроєні сили вимагали конституційних реформ і національно-політичного об'єднання. Відбуласть багато заворушень у великих містах, таких як Берлін, Франкфурт-на-Майні та Мюнхен. Тим не менш, консервативні сили зуміли здолати революційні рухи, і багато з реформ ідеї були втілені в життя лише десятиліттями пізніше.
У Франції, революція почалася зі сверження короля Луї-Філіпа й створення Другої Французької Республіки. Революційний рух також розповсюдився на багато європейських країн. Проте, видатний промисловий ріст, політична калюжа й внутрішня розколотість не дозволили руху здобути міцну підтримку, що спричинило зробити з нього Третю республіку.
Усі трі революції 1848-1849 років виявилися загальною боротьбою за більше політичних свобод, конституційних реформ і національного об'єднання. Незважаючи на те, що багато з революцій були придушені традиційними правителями, вони мали вплив на подальшу політичну та соціальну історію Європи.
Answers & Comments
Ответ:
Революції
1848—1849 роківФранціяАвстрійська імперія: Австрія Угорщина Чехія Хорватія Воєводина Трансільванія Словаччина Галичина Закарпаття Словенія Далмація та Істрія Ломбардія та ВенеціяНімеччинаІталійські держави: Неаполітанське королівство Папська область Тоскана П'ємонт та герцогстваПольщаВалахія та Молдавія Молдавське князівство
Революції 1848—1849 років (відомі під назвою «Весна націй» та «Весна народів») — низка революцій, що сталася в Європі у 1848 році. Весна Націй досі залишається наймасштабнішою у європейській історії хвилею революцій, проте у зв'язку з політичними реакціями, у всіх випадках влада була відновлена протягом року[1].
Революції були демократичними по своїй природі, ставлячи за основу знищення феодальної форми правління і створення незалежних національних держав[2].
Революційна хвиля зародилася в Франції на початку року та швидко поширилася на більшу частину Європи та частину Латинської Америки. Були охоплені близько 50 країн, революціонери не мали зв'язку між собою та не співпрацювали, діючи незалежно[2].
Шість чинників були основними: поширене невдоволення політичним курсом, вимоги вагомішої участі народу в управлінні країнами, вимоги вільної преси, вимоги робочого класу, поширення націоналізму і перебудова політичної системи серед монархів, аристократії, армії, церкви та селянства[2].
Ответ: пж лучший ответ
Объяснение: Період 1848-1849 років відомий як "Революції 1848 року" або "Весняна революція". Ці революції охопили багато країн Європи, включаючи Італію, Німеччину і Францію.
У Італії революція 1848-1849 років спалахнула як частина боротьби за національне об'єднання. Було сформовано нові організації і політичні партії, що прагнули до створення об'єднаної і незалежної Італії. Велика кількість повстань і заворушень пройшли по всій країні, зокрема в Мілані, Римі і Неаполі. Однак, наприкінці 1849 року, революційні рухи в Італії були придушені існуючими правительствами тих регіонів.
У Німеччині в цей період також відбувалися значні революційні події. Либерально настроєні сили вимагали конституційних реформ і національно-політичного об'єднання. Відбуласть багато заворушень у великих містах, таких як Берлін, Франкфурт-на-Майні та Мюнхен. Тим не менш, консервативні сили зуміли здолати революційні рухи, і багато з реформ ідеї були втілені в життя лише десятиліттями пізніше.
У Франції, революція почалася зі сверження короля Луї-Філіпа й створення Другої Французької Республіки. Революційний рух також розповсюдився на багато європейських країн. Проте, видатний промисловий ріст, політична калюжа й внутрішня розколотість не дозволили руху здобути міцну підтримку, що спричинило зробити з нього Третю республіку.
Усі трі революції 1848-1849 років виявилися загальною боротьбою за більше політичних свобод, конституційних реформ і національного об'єднання. Незважаючи на те, що багато з революцій були придушені традиційними правителями, вони мали вплив на подальшу політичну та соціальну історію Європи.