На початку 19 століття Російська імперія впроваджувала ряд важливих змін і реформ. Ось загальний план цих змін:
1. **Адміністративні реформи**: Введення нових адміністративних підрозділів, таких як губернії і участки, для кращого управління і контролю над територіями.
2. **Армійські реформи**: Модернізація армії, створення регулярних військових частин і переоснащення зброї.
3. **Селянські реформи**: Намагалися здійснити ряд реформ для полегшення життя селян, але результати були обмеженими.
4. **Освіта і культура**: Розширення освіти та підтримка культурних інститутів.
5. **Релігійні реформи**: Зміни в структурі і управлінні церквою, включаючи скасування Патріаршества.
6. **Зовнішня політика**: Розширення імперії через анексію нових територій і регулювання відносин з іншими європейськими державами.
7. **Фінансові реформи**: Введення нової фінансової системи для збільшення доходів імперії.
Ці зміни і реформи створили основу для подальшого розвитку Російської імперії і вплинули на історію цієї держави.
Реформи Олександра II — реформи в Російській імперії 1860-1870-х років, проведені під час царювання імператора Олександра II. У російській історіографії також відомі під назвою «Великі реформи»[1].
Основні реформи:
1857 — Ліквідація військових поселень.
1861 — Селянська реформа або Скасування кріпосного права. Скасування кріпацтва, звільнення селянства від кріпацької залежності. Але власну ділянку землі селяни мусили купувати у поміщиків. Селянська громада (община, «мир») тепер була компетентна в справах розподілу землі і контролю за правильним цільовим її використанням. Реформа мала свої відмінності у різних регіонах[1].
1863 — Фінансова реформа. Було створено Державний банк.
1863 рік — Освітня реформа. Введення обов'язкової загальної шкільної освіти відбулось лише 1905 року.
1864 — Земська реформа. Запровадження місцевого врядування (земські збори і земські управи), введення «міських дум», у виборах яких могли брати участь тільки заможні мешканці на підставі багатоступеневої куріальної системи. Переслідувала ціль децентралізації управління на локальному рівні через створення виборних органів та передачі їм питань оподаткування, інфраструктури і просвіти; ієрархія виборних органів не піднімалася вище губернії. Але реально земства залишались лише осередками місцевої громадської активності[1]. У правобережних губерніях України, як і в Польщі, Білорусі, Литві, де проживало багато землевласників, учасників польського національно-визвольного руху, земська реформа не проводилась. Земські установи на цих землях були запроваджені лише 1911 року.
1864 — Судова реформа. Обмежила також владу імператора, введення незалежного судочинства[1]. Стала найбільш послідовно проведеною реформою. Замість станового встановлювався коронний суд присяжних, для розгляду дрібних громадянських справ — мировий суд. Проголошувалися принципи виборності й незмінності суддів, рівності всіх перед законом, гласність суду, участь у процесі двох сторін — обвинувачення і захисту. До розгляду кримінальних справ залучалися присяжні засідателі — представники населення, що призначалися за жеребом.
1870 — Реформа міського самоврядування[1].
1874 — Військова реформа. Уведення загального військового обов'язку для всіх чоловіків, які досягли віку 20 років, бо за часів рекрутської повинності кого віддавати в солдати на 25 років вирішував поміщик.
Answers & Comments
Ответ:
На початку 19 століття Російська імперія впроваджувала ряд важливих змін і реформ. Ось загальний план цих змін:
1. **Адміністративні реформи**: Введення нових адміністративних підрозділів, таких як губернії і участки, для кращого управління і контролю над територіями.
2. **Армійські реформи**: Модернізація армії, створення регулярних військових частин і переоснащення зброї.
3. **Селянські реформи**: Намагалися здійснити ряд реформ для полегшення життя селян, але результати були обмеженими.
4. **Освіта і культура**: Розширення освіти та підтримка культурних інститутів.
5. **Релігійні реформи**: Зміни в структурі і управлінні церквою, включаючи скасування Патріаршества.
6. **Зовнішня політика**: Розширення імперії через анексію нових територій і регулювання відносин з іншими європейськими державами.
7. **Фінансові реформи**: Введення нової фінансової системи для збільшення доходів імперії.
Ці зміни і реформи створили основу для подальшого розвитку Російської імперії і вплинули на історію цієї держави.
Объяснение:
как то так)
Ответ:
Реформи Олександра II — реформи в Російській імперії 1860-1870-х років, проведені під час царювання імператора Олександра II. У російській історіографії також відомі під назвою «Великі реформи»[1].
Основні реформи:
1857 — Ліквідація військових поселень.
1861 — Селянська реформа або Скасування кріпосного права. Скасування кріпацтва, звільнення селянства від кріпацької залежності. Але власну ділянку землі селяни мусили купувати у поміщиків. Селянська громада (община, «мир») тепер була компетентна в справах розподілу землі і контролю за правильним цільовим її використанням. Реформа мала свої відмінності у різних регіонах[1].
1863 — Фінансова реформа. Було створено Державний банк.
1863 рік — Освітня реформа. Введення обов'язкової загальної шкільної освіти відбулось лише 1905 року.
1864 — Земська реформа. Запровадження місцевого врядування (земські збори і земські управи), введення «міських дум», у виборах яких могли брати участь тільки заможні мешканці на підставі багатоступеневої куріальної системи. Переслідувала ціль децентралізації управління на локальному рівні через створення виборних органів та передачі їм питань оподаткування, інфраструктури і просвіти; ієрархія виборних органів не піднімалася вище губернії. Але реально земства залишались лише осередками місцевої громадської активності[1]. У правобережних губерніях України, як і в Польщі, Білорусі, Литві, де проживало багато землевласників, учасників польського національно-визвольного руху, земська реформа не проводилась. Земські установи на цих землях були запроваджені лише 1911 року.
1864 — Судова реформа. Обмежила також владу імператора, введення незалежного судочинства[1]. Стала найбільш послідовно проведеною реформою. Замість станового встановлювався коронний суд присяжних, для розгляду дрібних громадянських справ — мировий суд. Проголошувалися принципи виборності й незмінності суддів, рівності всіх перед законом, гласність суду, участь у процесі двох сторін — обвинувачення і захисту. До розгляду кримінальних справ залучалися присяжні засідателі — представники населення, що призначалися за жеребом.
1870 — Реформа міського самоврядування[1].
1874 — Військова реформа. Уведення загального військового обов'язку для всіх чоловіків, які досягли віку 20 років, бо за часів рекрутської повинності кого віддавати в солдати на 25 років вирішував поміщик.