Європейська культура XIX століття — складний, бурхливий, настояний на сперечаннях період розвитку західноєвропейської культури і образотворчого мистецтва. Початок ХІХ століття не нагадував його кінець. Початок століття пройшов під пануванням консервативних форм класицизму та ампіру, що прийшли ще з ХVIII ст. та обслуговували панівні класи суспільств та військову еліту.
Але пройшла швидка зміна декількох стилістик без створення якогось одного напрямку. Лише наприкінці 19 ст. частково функцію головного стилю перебрав на себе народжений модерн (сецесія), що однак, співіснував з декількома швидкоплинними стилістиками на кшталт декадансу, символізму, пізнього імпресіонізму, постімпресіонізму, застарілого неокласицизму, різних форм реалізму. Новий період піднесення отримав західноєвропейський пейзаж, парадний портрет, але втратили власні панівні позиції релігійний живопис, історична картина, народився феномен легковажного і у стані занепаду салонного мистецтва та академізму. Але народились і критичні тенденції на кшталт критичного реалізму (у Російській імперії) та тенденція до демократизації графіки («Злочини війни», французька афіша) та частково живопису. Надзвичайне піднесення пережили буржуазний цирк та опера, інструментальна музика, романс, концертна діяльність.
К концу 19 века в Католической церкви произошло несколько изменений. В 1870 году был провозглашен догмат о Папской неоспоримости, который утверждал, что Папа Римский обладает неограниченной властью в религиозных вопросах. В 1891 году была опубликована энциклика "Rerum Novarum", которая стала первым официальным документом Католической церкви, посвященным социальным вопросам. В ней были высказаны идеи о том, что рабочие имеют право на справедливую оплату труда и на отдых, а также о том, что государство должно защищать права своих граждан.
Answers & Comments
Ответ:
Європейська культура XIX століття — складний, бурхливий, настояний на сперечаннях період розвитку західноєвропейської культури і образотворчого мистецтва. Початок ХІХ століття не нагадував його кінець. Початок століття пройшов під пануванням консервативних форм класицизму та ампіру, що прийшли ще з ХVIII ст. та обслуговували панівні класи суспільств та військову еліту.
Але пройшла швидка зміна декількох стилістик без створення якогось одного напрямку. Лише наприкінці 19 ст. частково функцію головного стилю перебрав на себе народжений модерн (сецесія), що однак, співіснував з декількома швидкоплинними стилістиками на кшталт декадансу, символізму, пізнього імпресіонізму, постімпресіонізму, застарілого неокласицизму, різних форм реалізму. Новий період піднесення отримав західноєвропейський пейзаж, парадний портрет, але втратили власні панівні позиції релігійний живопис, історична картина, народився феномен легковажного і у стані занепаду салонного мистецтва та академізму. Але народились і критичні тенденції на кшталт критичного реалізму (у Російській імперії) та тенденція до демократизації графіки («Злочини війни», французька афіша) та частково живопису. Надзвичайне піднесення пережили буржуазний цирк та опера, інструментальна музика, романс, концертна діяльність.
Ответ:
К концу 19 века в Католической церкви произошло несколько изменений. В 1870 году был провозглашен догмат о Папской неоспоримости, который утверждал, что Папа Римский обладает неограниченной властью в религиозных вопросах. В 1891 году была опубликована энциклика "Rerum Novarum", которая стала первым официальным документом Католической церкви, посвященным социальным вопросам. В ней были высказаны идеи о том, что рабочие имеют право на справедливую оплату труда и на отдых, а также о том, что государство должно защищать права своих граждан.