Після поразки революції 1905-1907 років, російська імперія знайшла нові способи боротьби з українськими націоналістичними рухами та українською культурою загалом. Ось деякі факти, щодо відвертої антиукраїнської політики російської влади в цей період:
1. Заборона викладання української мови
У 1907 році уряд Російської імперії заборонив викладання української мови як окремого предмету в українських школах. Також обмежувалися можливості видавництв українських книг.
2. Проведення тюремних розправ
У період з 1907 по 1911 роки російська влада провела тюремні розправи щодо українських діячів, активно пропагуючи український націоналізм. Багато українських політиків, видавців та журналістів були засуджені до високих тюремних термінів, або ж змушені були покинути Російську імперію.
3. Заборона закріплювальної земельної реформи
Уряд Російської імперії відмовився від запровадження закріплювальної земельної реформи на Україні, яка мала на меті забезпечити більшу земельну власність українським селянам. Замість цього, імперія продовжувала проводити політику заборон на національну культуру та мову.
4. Арешти та виселення українців зі Східної Сибіру
У 1911 році уряд Російської імперії провів масштабну операцію арешту та виселення українців, які перебували в Східній Сибірі. Це було спрямовано на те, щоб дезорганізувати українські націоналістичні рухи та національну громаду загалом.
Ці факти є лише частковим списком антиукраїнської політики російської влади в період після поразки революції 1905-1907 років. Цей період ще більше заохочував українські націоналістичні рухи, адже російська імперія зробила все можливе, щобу загальний настрій в Україні був негативним.
Answers & Comments
Після поразки революції 1905-1907 років, російська імперія знайшла нові способи боротьби з українськими націоналістичними рухами та українською культурою загалом. Ось деякі факти, щодо відвертої антиукраїнської політики російської влади в цей період:
1. Заборона викладання української мови
У 1907 році уряд Російської імперії заборонив викладання української мови як окремого предмету в українських школах. Також обмежувалися можливості видавництв українських книг.
2. Проведення тюремних розправ
У період з 1907 по 1911 роки російська влада провела тюремні розправи щодо українських діячів, активно пропагуючи український націоналізм. Багато українських політиків, видавців та журналістів були засуджені до високих тюремних термінів, або ж змушені були покинути Російську імперію.
3. Заборона закріплювальної земельної реформи
Уряд Російської імперії відмовився від запровадження закріплювальної земельної реформи на Україні, яка мала на меті забезпечити більшу земельну власність українським селянам. Замість цього, імперія продовжувала проводити політику заборон на національну культуру та мову.
4. Арешти та виселення українців зі Східної Сибіру
У 1911 році уряд Російської імперії провів масштабну операцію арешту та виселення українців, які перебували в Східній Сибірі. Це було спрямовано на те, щоб дезорганізувати українські націоналістичні рухи та національну громаду загалом.
Ці факти є лише частковим списком антиукраїнської політики російської влади в період після поразки революції 1905-1907 років. Цей період ще більше заохочував українські націоналістичні рухи, адже російська імперія зробила все можливе, щобу загальний настрій в Україні був негативним.