Політична еміграція українців у період 1914-1921 років мала декілька причин, серед яких можна виділити:

     1) Політичне переслідування: після першої світової війни, коли Австро-Угорщина зазнала поразки, українські політичні діячі, які підтримували ідею створення незалежної України, стали піддаються репресіям з боку австро-угорських та російських влад.

   2) Економічна нестабільність: після першої світової війни Україна переживала економічну кризу, що призвело до збільшення безробіття та еміграції працездатних громадян.

Центрами політичної еміграції були переважно міста за кордоном, де знаходилися емігрантські організації. Найбільш відомі центри були Відень, Праза, Берлін, Париж та Лондон.

Напрям політичної еміграції був пов'язаний з боротьбою за створення незалежної України. Емігранти діяли через свої організації, випускали газети та журнали, вели активну політичну діяльність, зверталися до світової спільноти з проханням підтримати український національний рух.

Трудова еміграція в 1914-1921 роках була спричинена, головним чином, економічною нестабільністю в Україні та пошуком кращих умов праці. Багато українців емігрували до США, Канади, Аргентини та Бразилії. Наслідки трудової еміграції були рі