Спираючись на Конституцію СРСР 1977 року та зміні в системі влади підтвердіть фактами (5 фактів), що в СРСР за часи "застою" утвердилась компартійна олагірхічна система.
"Застій" - це період в історії СРСР, який характеризується під керівництвом Леоніда Брежнєва (1964-1982). Він відзначався зниженням темпів економічного росту, соціально-політичними проблемами та зростанням впливу компартійної еліти. Ось п'ять фактів, які свідчать про те, що за часів "застою" утвердилась компартійна олігархічна система:
1. Зосередження влади в руках Компартії: Комуністична партія СРСР була єдиною законодавчою політичною силою в країні, що забезпечувала абсолютний контроль над усіма сферами життя. Відповідно до статей 6 та 7 Конституції СРСР 1977 року, партія виступала провідною та направляючою силою суспільства та держави.
2. Неформальна ієрархія КПРС: Верхівка партії складалась з невеликої групи осіб, які мали величезний вплив на прийняття рішень. Ці особи зазвичай входили до складу Політбюро або Центрального Комітету КПРС, і забезпечували свою владу через систему патронажу та клієнтизму.
3. Контроль над засобами масової інформації: Партія контролювала засоби масової інформації, включаючи пресу, радіо, телебачення та видавництва. Це забезпечувало одностороннє висвітлення подій, зосереджене на позитивному зображенні комуністичної системи та дезінформацію щодо проблем суспільства.
4. Відсутність політичного плюралізму: В СРСР не існувало опозиції або альтернативних політичних партій, які могли би виступати противагою компартійній олігархії. Будь-які спроби створення опозиційних груп або відкритої критики влади зустрічались з жорстким переслідуванням і репресіями з боку державних органів. Це сприяло утвердженню тотального контролю партії над суспільством.
5. Бюрократизація та корупція: Зростання впливу партії супроводжувалось збільшенням кількості бюрократів та апаратчиків. Безліч рівнів управління, переплетеність партійних структур, а також відсутність ефективних механізмів контролю сприяли розвитку корупції та зловживань. Верхівка партії користувалась своїм становищем для отримання особистих вигод, часто на шкоду соціально-економічних інтересів країни.
Загалом, ці п'ять фактів свідчать про утвердження компартійної олігархічної системи в СРСР за часів "застою". Ця система обмежувала економічні та соціальні можливості країни, пригнічувала думку населення та викликала загальне невдоволення, що спричинило початок перебудови та подальший розвал СРСР.
Answers & Comments
Verified answer
"Застій" - це період в історії СРСР, який характеризується під керівництвом Леоніда Брежнєва (1964-1982). Він відзначався зниженням темпів економічного росту, соціально-політичними проблемами та зростанням впливу компартійної еліти. Ось п'ять фактів, які свідчать про те, що за часів "застою" утвердилась компартійна олігархічна система:
1. Зосередження влади в руках Компартії: Комуністична партія СРСР була єдиною законодавчою політичною силою в країні, що забезпечувала абсолютний контроль над усіма сферами життя. Відповідно до статей 6 та 7 Конституції СРСР 1977 року, партія виступала провідною та направляючою силою суспільства та держави.
2. Неформальна ієрархія КПРС: Верхівка партії складалась з невеликої групи осіб, які мали величезний вплив на прийняття рішень. Ці особи зазвичай входили до складу Політбюро або Центрального Комітету КПРС, і забезпечували свою владу через систему патронажу та клієнтизму.
3. Контроль над засобами масової інформації: Партія контролювала засоби масової інформації, включаючи пресу, радіо, телебачення та видавництва. Це забезпечувало одностороннє висвітлення подій, зосереджене на позитивному зображенні комуністичної системи та дезінформацію щодо проблем суспільства.
4. Відсутність політичного плюралізму: В СРСР не існувало опозиції або альтернативних політичних партій, які могли би виступати противагою компартійній олігархії. Будь-які спроби створення опозиційних груп або відкритої критики влади зустрічались з жорстким переслідуванням і репресіями з боку державних органів. Це сприяло утвердженню тотального контролю партії над суспільством.
5. Бюрократизація та корупція: Зростання впливу партії супроводжувалось збільшенням кількості бюрократів та апаратчиків. Безліч рівнів управління, переплетеність партійних структур, а також відсутність ефективних механізмів контролю сприяли розвитку корупції та зловживань. Верхівка партії користувалась своїм становищем для отримання особистих вигод, часто на шкоду соціально-економічних інтересів країни.
Загалом, ці п'ять фактів свідчать про утвердження компартійної олігархічної системи в СРСР за часів "застою". Ця система обмежувала економічні та соціальні можливості країни, пригнічувала думку населення та викликала загальне невдоволення, що спричинило початок перебудови та подальший розвал СРСР.