Конституція Союзу Радянських Соціалістичних Республік (УРСР) 1978 року була документом, який окреслював відносини між Союзом Радянських Соціалістичних Республік (УРСР) і 15 його республіками. Ця Конституція встановлювала Верховну Раду як вищий орган державної влади і наділяла уряд УРСР повноваженнями приймати і виконувати закони, ратифікувати міжнародні договори, призначати і зміщати керівництво 15 республік. Передбачалося також колективне керівництво УРСР і право кожної республіки зберігати власну конституцію та закони.

Основними положеннями Конституції УРСР 1978 р. були:

1. Утворення Союзу Радянських Соціалістичних Республік як федеративного союзу 15 республік.
2. Створення Верховної Ради як вищого органу державної влади.
3. Визнання права кожної республіки зберігати власну конституцію і закони.
4. Повноваження уряду УРСР приймати і виконувати закони, ратифікувати міжнародні договори, призначати і зміщати керівництво 15 республік.
5. Визнання колегіального керівництва УРСР і права кожної республіки брати участь у колегіальному прийнятті рішень.
6. Визнання права громадян на вибір і зміну місця проживання.
7. Визнання права громадян на вихід з УРСР.
8. Визнання права громадян на свободу слова, друку, зборів, асоціацій.
9. Визнання права громадян на доступ до інформації та на участь у суспільному житті та управлінні державними справами.
10. Визнання права на освіту, охорону здоров'я та соціальне забезпечення.
11. Визнання прав національних меншин на використання власної мови та на представництво в органах державного та місцевого самоврядування.
12. Визнання права на колективні переговори та страйки.
13. Визнання права володіти приватною власністю та розпоряджатися нею відповідно до закону.