Ответ:

У селах споруджували криті соломою або дерев'яним тесом будинки. Невеликі вікна закривали промасленим папером або бичачим міхуром. Підлоги були земляними або глиняними. Узимку їх вкривали соломою, а влітку - запашними травами. Європейські селяни жили здебільшого на хуторах. У країнах Східної Європи переважали великі села.

У містах перший поверх будинків споруджували з каменю, у той час як iншi поверхи залишалися дерев'яними. Тому міська пожежа перетворювалася на справжнє лихо. Наприклад, у жахливій пожежі 1666 р. згоріло три чверті Лондона. Після цього випадку в місті заборонили будувати оселі з дерева й зводили тільки кам'яні або цегляні будинки.Як правило, європейське місто було розділене на квартали або пайони відповідно досоціального й майнового стану його жителів. Для міської бідноти зводили багатоповерхові будинки з крихітними кімнатками. Жителі таких осель готували їжу на вугіллі в переносних печах із цегли, обшитих деревом. Ці убогі, без жодних зручностей помешкання, повні комах і пацюків, були головними розсадниками хвороб.

Просторі кам'яні будинки купців, банкірів, юристів, аристократів вкривали черепицею. Вікна таких осель були засклені прозорим або непрозорим кольоровим склом, а підлога вкрита паркетом. У будинках з'являються дорогі меблі з рідкісних порід дерева, привезених із колоній. Помешкання освітлювалися різноманітними свічками й масляними лампами. Проте навіть у таких будинках ванна кімната в XVII—XVIII ст. залишалася рідкістю.

Объяснение:

пожалуйста лучший ответ