извини чем смог помочь Фільм знято за мотивами автобіографічної повісті Осипа Турянського. Узимку 1915 року «під ударом німецько-австрійського війська серби покинули свій край і забрали із собою всіх бранців, 60 000 чоловік, і погнали їх на албанський “шлях смерті”. В албанських горах, нетрях від голоду, холоду й душевного болю загинуло 45 000 бранців». Убивши конвоїра, вісім полонених товаришів відійшли від «шляху смерті» й зупинилися над проваллям. Понад десять днів вони нічого не їли, тому сил іти далі не було. Їм залишалося сидіти серед скель, окутаних морозом, і чекати на якесь чудо. Щоб уникнути голодної смерті, потрібно було вдатися до канібалізму, а щоб не замерзнути – стягнути одяг із товариша й розпалити вогонь. Ці жахливі думки чорним гайворонням кружляли над свідомістю солдатів. У присмерках безнадії, відчаю й нестерпного болю розігрувалася трагедія людських душ і тіл.
Ответ В основе фильма лежит автобиографическая повесть Осипа Турянского. Зимой 1915 года под атакой немецко-австрийской армии сербы покинули свою землю, взяли все свои войска, 60 тысяч человек, и погнали их на албанскую «дорогу смерти». В албанских горах от голода, холода и душевной боли погибло 45 тысяч солдат». Убив охранника, все товарищи пошли по «тропе смерти» и встали над проломами. Десять дней зловония не было, и сил у него не осталось. Они больше не могли сидеть среди камней, окутанные инеем, и ждать чуда. Чтобы избежать смерти от голода, нужно было заняться каннибализмом, а чтобы не замерзнуть, нужно было сорвать с друга одежду и зажечь огонь. Эти жадные мысли о черных косарях кружили над лицами солдат. В мерцании безнадежности, вылившемся в невыносимую боль, развернулась трагедия человеческих душ и тел.
Answers & Comments
Verified answer
извини чем смог помочь Фільм знято за мотивами автобіографічної повісті Осипа Турянського. Узимку 1915 року «під ударом німецько-австрійського війська серби покинули свій край і забрали із собою всіх бранців, 60 000 чоловік, і погнали їх на албанський “шлях смерті”. В албанських горах, нетрях від голоду, холоду й душевного болю загинуло 45 000 бранців». Убивши конвоїра, вісім полонених товаришів відійшли від «шляху смерті» й зупинилися над проваллям. Понад десять днів вони нічого не їли, тому сил іти далі не було. Їм залишалося сидіти серед скель, окутаних морозом, і чекати на якесь чудо. Щоб уникнути голодної смерті, потрібно було вдатися до канібалізму, а щоб не замерзнути – стягнути одяг із товариша й розпалити вогонь. Ці жахливі думки чорним гайворонням кружляли над свідомістю солдатів. У присмерках безнадії, відчаю й нестерпного болю розігрувалася трагедія людських душ і тіл.
Ответ В основе фильма лежит автобиографическая повесть Осипа Турянского. Зимой 1915 года под атакой немецко-австрийской армии сербы покинули свою землю, взяли все свои войска, 60 тысяч человек, и погнали их на албанскую «дорогу смерти». В албанских горах от голода, холода и душевной боли погибло 45 тысяч солдат». Убив охранника, все товарищи пошли по «тропе смерти» и встали над проломами. Десять дней зловония не было, и сил у него не осталось. Они больше не могли сидеть среди камней, окутанные инеем, и ждать чуда. Чтобы избежать смерти от голода, нужно было заняться каннибализмом, а чтобы не замерзнуть, нужно было сорвать с друга одежду и зажечь огонь. Эти жадные мысли о черных косарях кружили над лицами солдат. В мерцании безнадежности, вылившемся в невыносимую боль, развернулась трагедия человеческих душ и тел.
Объяснение: