Ну от, продовжував Мишко,

пасу я корову й у книжку заглядаю...

От уже й смеркати стало, час додому.

Коли ж це щось як вискочить з лісу -

одне, за ним друге... Вовки! Аж два

вовки! А навколо ж нiкого... Ну, ду-

маю, пропав!.. У мене була тільки ве-

лика ломака. Як гукну я на вовків!

Як свисну! Та з ломакою - просто на

них! Еге ж, біжу Їм навперейми, а

вони зупинилися, пiдiбгали хвости й

скалять на мене зуби. Ух і страшно ж було...

- А ти знаеш, як тих вовків звати?

- Як же? Вовки - та й годі!

- А я знаю,

сказав поважно Павлик. - Одного - Рябко,

а другого - Полкан (За О. Донченком).

я - 1 особа, однина, називний відмінок

мене - 1 особа, однини, родовий відмінок

них - 3 особа, множина, родовий

їм - 3 особа, множина, давальний

вони - 3 особа, множина, називний

ти - 2 особа, однина, називний