Причини протистояння між двома партіями соціалістичної орієнтації Комуністичною партією Китаю (КПК) та Гоміньданом у Китаї були багатогранними. Однією з основних причин була боротьба за владу та контроль над країною. КПК прагнула встановлення комуністичної системи у Китаї, тоді як Гоміньдан дотримувався капіталістичних і націоналістичних поглядів.

Крім того, відмінності між партіями в економічній, соціальній та культурній політиці також спричинили протистояння. КПК підтримувала аграрну реформу, рівність всіх громадян та національні визвольні рухи, тоді як Гоміньдан пропагував індустріалізацію, вільний ринок та сильну централізовану владу.

Нарешті зовнішні чинники також вплинули на протистояння. У період з 1920-х по 1940-і роки Японія почала активно експансію на території Китаю, що посилило ситуацію і призвело до збройного конфлікту між КПК та Гоміньданом.

Внаслідок громадянської війни в Китаї (1927-1949) КПК перемогла і створила Китайську Народну Республіку, тоді як Гоміньдан змушений був піти на острів Тайвань, де продовжував існувати як Республіка Китай.

Основні причини конфлікту полягали у політичних, соціальних та економічних розбіжностях між КПК та Гоміньданом. КПК вважала, що Китай повинен бути соціалістичною державою з владою народу, тоді як Гоміньдан прагнув створити демократичну республіку з капіталістичною економікою. Крім того, КПК здійснювала активну діяльність серед селян та низьких верств населення, що підірвувало підтримку Гоміньдану серед цих груп.