У XVIII ст. Цінська династія вела безперервні завойовницькі війни зі своїми сусідами, що стояли на нижчому етапі розвитку. Завойовані народи змушені були платити Цінам данину, це ще більше підносило їхню велич у власних очах. Маньчжурські імператори, як і їхні попередники, вважали Китай «піднебесною» імперією, що відіграє провідну роль у світі, а всі інші народи - «варварами».
Під деспотичною владою Цінів Китай дедалі більше відставав у своєму розвитку від країн Європи та Америки. Хоча наприкінці XVIII - на початку XIX ст. з’являються перші паростки капіталізму: майстерні з найманими працівниками, мануфактури тощУ XVIII ст. Цінська династія вела безперервні завойовницькі війни зі своїми сусідами, що стояли на нижчому етапі розвитку. Завойовані народи змушені були платити Цінам данину, це ще більше підносило їхню велич у власних очах. Маньчжурські імператори, як і їхні попередники, вважали Китай «піднебесною» імперією, що відіграє провідну роль у світі, а всі інші народи - «варварами».
Під деспотичною владою Цінів Китай дедалі більше відставав у своєму розвитку від країн Європи та Америки. Хоча наприкінці XVIII - на початку XIX ст. з’являються перші паростки капіталізму: майстерні з найманими працівниками, мануфактури тощо.
Answers & Comments
У XVIII ст. Цінська династія вела безперервні завойовницькі війни зі своїми сусідами, що стояли на нижчому етапі розвитку. Завойовані народи змушені були платити Цінам данину, це ще більше підносило їхню велич у власних очах. Маньчжурські імператори, як і їхні попередники, вважали Китай «піднебесною» імперією, що відіграє провідну роль у світі, а всі інші народи - «варварами».
Під деспотичною владою Цінів Китай дедалі більше відставав у своєму розвитку від країн Європи та Америки. Хоча наприкінці XVIII - на початку XIX ст. з’являються перші паростки капіталізму: майстерні з найманими працівниками, мануфактури тощУ XVIII ст. Цінська династія вела безперервні завойовницькі війни зі своїми сусідами, що стояли на нижчому етапі розвитку. Завойовані народи змушені були платити Цінам данину, це ще більше підносило їхню велич у власних очах. Маньчжурські імператори, як і їхні попередники, вважали Китай «піднебесною» імперією, що відіграє провідну роль у світі, а всі інші народи - «варварами».
Під деспотичною владою Цінів Китай дедалі більше відставав у своєму розвитку від країн Європи та Америки. Хоча наприкінці XVIII - на початку XIX ст. з’являються перші паростки капіталізму: майстерні з найманими працівниками, мануфактури тощо.