1)Прояви та вплив політики Російської імперії на розвиток Наддніпрянської України 2) Прояви, особливості та наслідки розгортання російського та польського визвольних рухів у Наддніпрянській Україні в цей період
У вересні 1854 року, щоб не допустити проходження ворожого флоту у бухту Севастополя, командування російського Чорноморського флоту прийняло рішення потопити кораблі. Вітрильні судна не могли нічого протиставити сучасним пароплавам. А Російська імперія не могла протистояти десанту об'єднаних військ Британії, Франції та Сардинського королівства. Вони вступилися за Османську імперію і у 1853-1856 роках вели з Росією Кримську війну.
У 1855 році серед селян Київщини поширилася чутка, що російська влада відновлює козацький устрій. Насправді, імперська адміністрація оголосила набір в ополчення для участі в Кримській війні. Проте селян було не зупинити. Вони самовільно записувалися у «козаки», організовували самоуправні громади і відмовлялися виконувати повинності. Рух відомий як «Київська козаччина» вдалося придушити лише силою.
2.Оскільки до масонів належали представники суспільної еліти, то їхні ложі (осередки діяльності) існували в містах, містечках і поміщицьких маєтках. Наприкінці XVIII — на початку XIX ст. вони діяли в Києві, Одесі, Житомирі, Харкові, Кременчуці, Полтаві, Немирові, Кам’янці-Подільському тощо. На українських землях діяли польські та російські масонські ложі. Польські масони були опозиційно налаштовані до російської влади й прагнули боротися за відновлення Речі Посполитої. Російські масони своєю метою вважали вдосконалення імперських порядків відповідно до принципів масонства.
Для українського дворянства участь у діяльності масонських лож стала формою прояву власних опозиційних настроїв. Вони поступово еволюціонували від роздумів над шляхами морального вдосконалення людини до пошуку способів зміни існуючих політичних порядків.
У 1817 р. відомими масонськими ложами Наддніпрянщини були «Понт Евксинський», «Три царства природи» в Одесі, «Мінерва» в селі Буцьківці на Поділлі, «З’єднані слов’яни» в Києві, «Любов до істини» в Полтаві, «Озирис до пломеніючої зорі» в Кам’янці-Подільському. До київської ложі «З’єднані слов’яни» належали поляки, росіяни та українці. І хоча більшість у масонських ложах становили поляки, вони висловлювали загальнослов’янські прагнення: звільнення всіх слов’ян із-під влади імперій та об’єднання їх у єдиний союз. Найбільше українців було в полтавській ложі «Любов до істини».
1 votes Thanks 1
polinamm14
Первое вообще не то, кримськая война и османська империя тут не причём
polinamm14
второе тоже какой-то бред, такое чувство что пункт параграфа переписан и всё
Answers & Comments
Відповідь:
Пояснення:
1. Кримська війна та реформа
У вересні 1854 року, щоб не допустити проходження ворожого флоту у бухту Севастополя, командування російського Чорноморського флоту прийняло рішення потопити кораблі. Вітрильні судна не могли нічого протиставити сучасним пароплавам. А Російська імперія не могла протистояти десанту об'єднаних військ Британії, Франції та Сардинського королівства. Вони вступилися за Османську імперію і у 1853-1856 роках вели з Росією Кримську війну.
У 1855 році серед селян Київщини поширилася чутка, що російська влада відновлює козацький устрій. Насправді, імперська адміністрація оголосила набір в ополчення для участі в Кримській війні. Проте селян було не зупинити. Вони самовільно записувалися у «козаки», організовували самоуправні громади і відмовлялися виконувати повинності. Рух відомий як «Київська козаччина» вдалося придушити лише силою.
2.Оскільки до масонів належали представники суспільної еліти, то їхні ложі (осередки діяльності) існували в містах, містечках і поміщицьких маєтках. Наприкінці XVIII — на початку XIX ст. вони діяли в Києві, Одесі, Житомирі, Харкові, Кременчуці, Полтаві, Немирові, Кам’янці-Подільському тощо. На українських землях діяли польські та російські масонські ложі. Польські масони були опозиційно налаштовані до російської влади й прагнули боротися за відновлення Речі Посполитої. Російські масони своєю метою вважали вдосконалення імперських порядків відповідно до принципів масонства.
Для українського дворянства участь у діяльності масонських лож стала формою прояву власних опозиційних настроїв. Вони поступово еволюціонували від роздумів над шляхами морального вдосконалення людини до пошуку способів зміни існуючих політичних порядків.
У 1817 р. відомими масонськими ложами Наддніпрянщини були «Понт Евксинський», «Три царства природи» в Одесі, «Мінерва» в селі Буцьківці на Поділлі, «З’єднані слов’яни» в Києві, «Любов до істини» в Полтаві, «Озирис до пломеніючої зорі» в Кам’янці-Подільському. До київської ложі «З’єднані слов’яни» належали поляки, росіяни та українці. І хоча більшість у масонських ложах становили поляки, вони висловлювали загальнослов’янські прагнення: звільнення всіх слов’ян із-під влади імперій та об’єднання їх у єдиний союз. Найбільше українців було в полтавській ложі «Любов до істини».