Ответ:

"Менi не вистачить слави" - це вислів, який вказує на амбіції та бажання Александра Македонського досягти найвищих досягнень. Він хоче досягти всього, що можливо, і вважає, що йому ніколи не буде достатньо слави.

"Два вуха царя" - це вислів, який вказує на те, що кожен монарх повинен слухати не тільки своїх радників та співробітників, але й звичайних людей. Це означає, що кожен громадянин може мати цінну інформацію та пораду для правителя.

"Шукай царство по собі" - це вислів, який вказує на те, що краще зосереджуватись на власних силах та можливостях, а не намагатись наслідувати інших людей або наслідувати їхній стиль життя. Александр Македонський наголошував на тому, що кожен повинен розвиватись та досягати своїх цілей на основі своїх власних здібностей та характеру.

"Два батька" - це вислів, який вказує на те, що Александр Македонський походив від двох великих людей - свого батька, короля Філіппа ІІ Македонського, та від його вчителя, філософа Аристотеля. Він називав їх обох своїми батьками.

"3 неба на землю і з землі на небо" - це вислів, який вказує на неймовірну силу та владу, яку мав Александр Македонський. Він був таким же могутнім на землі, як і на небі, і відомо, що він декілька разів називав себе "сином Зевса".

"Якби..." - цей вислів Александра Македонського вказує на його роздуми про можливість подій, які не сталися або могли б статися в минулому. Він може використовуватися, щоб висловити певні гіпотетичні ситуації та роздуми про те, як вони могли б вплинути на події, які відбулися. Наприклад, "Якби я зміг врятувати свого друга, все було б інакше".

"Я не керую навіть цим" - цей вислів вказує на те, що є речі, які виходять за межі контролю та впливу монарха. Він може означати розуміння важливості прийняття ситуацій, які не можна змінити.

"Що кому потрібно?" - цей вислів вказує на важливість слухати потреби та бажання своїх підданих. Монарх повинен бути на службі своїх людей

"Прохання" - цей вислів Александра Македонського може використовуватися в різних контекстах, але загалом він вказує на просте прохання або благання до когось. Александр Македонський міг використовувати цей вислів у своїй комунікації з іншими людьми, коли він потребував чогось від них.

Объяснение: