Н.в. Хто? Що? Забуте село, натруджені руки

Р.в. Кого? Чого? Забутого села, натруджених рук

Д.в. Кому? Чому? Забутому селу, натрудженим рукам

Зн.в. Кого? Що? Забуте село, натруджені руки

О.в. Ким? Чим? Забутим селом, натрудженими руками

М.в. На кому? На чому? (На) забутому селі, (на) натруджених руках

Кл.в. Забуті села! Натруджені руки!

Речення:

1. Те забуте село, на жаль, нікому вже не треба, там висохло останнє джерельце, з якого, коли-не-коли туристи набирали воду.

2. У моєї мами натруджені руки, але ні, вони ні в якому разі не жорсткі, доторкаючись до них, я, ніби, як губка, вбираю у себе всю її любов до себе та до праці.