Ситуація 2
Коли Марина була студенткою, вона багато годин провела над
роздумами над тим, де вона хотіла б працювати після закінчення
університету. Коли вона навчалась на останніх курсах, в неї зʼявилась
можливість поступити до інтернатури з паблік рілейшиз в одну лікарню. За
час, що провела у лікарні, вона зрозуміла, що хоче займатись паблік
рілейшиз і маркетингом у сфері охорони здоровʼя.
Лікарня, в якій Марина проходила інтернатуру, знаходилась у
невеликому містечку, і атмосфера в ній була домашня. Багато співробітників
носили на роботу милий, але повсякденний одяг. Проте працювали
професійно, і, завдяки своїм зусиллям, Марині вдалось багато чого досягти
На жаль, у цій лікарні, для Марини, не було можливості залишитись після
закінчення інтернатури та університету. Тому по закінченню інтернатури
вона почала пошуки роботи. Незабаром, після закінчення Мариною
університету, її начальниця з інтернатури повідомила про посаду фахівця у
сфері паблік рілейшиз і маркетингу в одній з лікарень великого міста. Марині
здалось, що її мрії про роботу здійснюються.
Ця лікарня знаходилась у місті, яке було населене переважно
службовцями. Більшу частину населення представляли високоосвічені люди,
які працювали на підприємствах аерокосмічної промисловості. Ця лікарня
пишалася тим, що вона підтримувала високопрофесійний імідж. Тому вчинки
і зовнішній вигляд працівників повинен відповідати цьому іміджу.
Співбесіда Марини йшла дуже добре. По кожному питанню вона
виказувала тверезі судження й давала обдумані відповіді. Вона явно
демонструвала, що має достатньо знань і навичок, щоб справитись з важкими
задачами цієї посади. Однак щось було не так. Вона відчувала, що в людей,
які проводили з нею співбесіду, залишались якісь сумніви з приводу її
кандидатури.
Наступного дня після співбесіди колишній начальниці Марини
подзвонив менеджер з персоналу цієї лікарні. Він спитав, чи нема яких-небудь обставин, які дозволили б їм прийняти рішення про відмову в прийомі
Марини на роботу. Керівниця інтернатури сказала, що не знає таких
обставин, і здивувалась, чому їй задають таке питання. Тоді менеджер з
персоналу сказав, що Марина дуже добре відповідала на питання, але
прийшла на співбесіду в дуже модному светрі й слаксах. Співробітники
госпіталю були стурбовані тим, що Марина вряд чи зможе представляти їх
перед громадськістю у тому світі, в якому вони хотіли б. Тому, скоріш за все,
вони не зможуть прийняти її на роботу.
Питання:
1. Яких помилок припустилась Марина при підготовці до співбесіди?
2.
Чи слід колишній начальниці Марини подзвонити їй і надати
пораду?
3. Яку пораду дали б Марині ви?
4. Чи може щось зробити Марина, щоб врятувати свій шанс отримати
цю роботу?