1. Я так люблю ці вересневі дні за спокій у природі, у розмові, за паморозь на сливах, за любов, за павутину бабиного літа (В. Підпалин).

Я — підмет, люблю — присудок.

2. Людина родиться для щастя й  радості, і бореться вона, і діє во ім'я щастя (О. Довженко).

Людина — підмет, родиться — присудок. Вона — підмет, бореться, діє — присудки.

3. Заглядає в шибку казка сивими очима, материнська добра ласка в неї за плечима (В. Симоненко).

Казка — підмет, заглядає — присудок. Ласка — підмет, за плечима — присудок.

4. Таке все  тоді звичайне, таке все тепер дороге! (Л. Костенко).

Все — підмет, звичайне — присудок. Все — підмет, дороге — присудок

5. В поле  виходжу, і, здається, бачу і цвіт очей, і посмішку гарячу (А. Малишко).

Виходжу, бачу — присудки.

Підмет підкреслити однією прямою лінією, присудок — двома прямими лініями

Не вказано, яке слово виділене. І що саме треба "описати".

Але я знайшла завдання в підручнику.

Здається [здайе'ц':а]

Перед дзвінким приголосним [д] префікс з- вимовляється дзвінко. Пишемо в ньому букву з, бо с пишеться тільки перед літерами к, п, т, ф, х.

Літера "є" позначає у вимові два звуки [йе], бо стоїть після голосного.

Внаслідок уподібнення у вимові близькі звуки [т'] і [с'] вимовляються як один подовжений [ц':] - буквосполученню ться відповідає звукосполучення [ц':а].