Симона тримала образ хлопчика, якого назвала Гансом, протягом багатьох років. Конкретний час не вказується, але можна зрозуміти, що це було тривалий період часу, оскільки Симона вже доросла жінка, коли згадує про свою уявну подругу з дитинства.