Ответ:

Каталіз (грец. catalysis — руйнування) — зміна швидкості хімічної реакції під впливом каталізаторів. Каталізатор — речовина, яка багаторазово вступає в проміжну хімічну взаємодію з реагентами та регенерується в кінці реакції. Каталізатор не впливає на загальну стехіометрію реакції, він зменшує енергію активації реакції, в результаті чого збільшується її швидкість. Каталізатор не впливає на константу рівноваги, однаковою мірою збільшуючи швидкість як прямої, так і зворотної реакції. К. позитивний — якщо в присутності каталізатора швидкість реакції збільшується, у протилежному випадку К. — негативний. До каталізаторів ставиться низка вимог: постійна каталітична активність, селективність, механічна міцність, термостійкість, стійкість до дії каталітичних отрут, легка регенерація, незначна вартість. Інколи застосовують суміш каталізаторів, активність яких адитивно підвищується, при додаванні промоторів (активаторів) — речовин, що самі по собі не мають каталітичної активності. Зниження активності каталізатора чи повне її припинення відбувається під дією каталітичних отрут — речовин, які адсорбуються на активних центрах каталізатора, призводячи до його отруєння. Отруєння може бути оборотним (після припинення подачі отрути активність відновлюється) і необоротним (коли для відновлення каталітичної активності необхідна регенерація каталізатора). Для подовження терміну служби каталізатора проводять ретельне очищення реагуючих речовин від домішок, що є каталітичними отрутами. У деяких випадках каталітичні отрути в малих кількостях можуть служити промоторами. Цей вид дії малих кількостей на активність каталізатора називається модифікуванням. Напр., аніон AsO33– у малих кількостях активує платину в реакції гідрування коричної кислоти, а у великих кількостях отруює її. Каталітичні отрути можуть діяти вибірково, тобто пригнічувати одну реакцію і бути каталізатором для іншої. Напр., кисень отруює залізні каталізатори синтезу аміаку, але активує платинові каталізатори окиснення водню.

Одним з різновидів каталізу є автокаталіз — процес, в якому прискорення певної хімічної чи біологічної реакції здійснюється одним з її продуктів. Напр., гідроліз амілацетату у розчині прискорюється іонами гідрогену:

СН3СООС5Н11 + Н2О ↔ СН3СООН + С5Н11ОН

СН3СООН ↔ СН3СОО— + Н+.