Що змінилося у Всесвіті за останні три тисячі років? Та майже нічого, мабуть. Деякі зірки погасли, інші запалилися, треті вибухнули… Звичайні, нічим не примітні події в буднях світу. Що таке три тисячі років поруч з п’ятнадцятьма мільярдами їх (а адже саме такий, за сучасними оцінками, вік Всесвіту)? Та те ж, що у звичайного людського життя хвилин десять — теж приблизно п’ятимільйона частка терміну в дев’яносто років. Але ті ж три тисячі років, які так мало змінили Всесвіт, неймовірно багато змінили в наших поглядах на нього, в наших уявленнях про світ, про природу. Всі ці рухливі і мінливі уявлення про природу речей і називають картиною світу. Всесвіт існує незалежно від людини — картину ж його, креслення світобудови, створюють люди. Створюють і направляють, перетворюють, витирають одні лінії і проводять інші, роблячи креслення все більш точним. Природа, у тому числі і в самих повсякденних своїх проявах, здавалася древнім зовсім іншою, ніж нам. У них були не тільки свої географічні та космологічні уявлення, але й свої власні погляди на причини речей, на закони, що діють у світі, у них були свої фізика і хімія, медицина та історія… І картина світу була у них своя. У англійського письменника Оскара Уальда є роман «Портрет Доріана Грея». Якийсь юний гарний джентльмен з сумом подумав, стоячи перед своїм зображенням на полотні, що ось тепер тут, у рамі, він завжди залишиться таким, як зараз, а в житті буде старіти і дурніти… Ах, якщо б було навпаки! І ось мрія юнака здійснилася: замість Доріана Грея став змінюватися його портрет.
Наш світ дивовижний і різноманітний, і що може бути цікавіше, ніж день за днем відкривати для себе все нові й нові його сторони. Вивчаючи світ тільки з наукової позиції, неможливо осягнути всю його велич, оскільки природна наука спрощує його, позбавляючи духовності і представляючи лише з матеріальної точки зору. З іншого боку, наше сприйняття світу через органи чуття теж не дозволяє бачити навколишню дійсність у всій повноті, і всі наші судження про неї не можуть бути на сто відсотків об’єктивними. Тому головне завдання даного предмета об’єднати ці дві сторони пізнання і дати учням цілісне уявлення про світ, показати його таким, яким він є насправді, а не в уявленнях багатьох людей.
Answers & Comments
Ответ:
Що змінилося у Всесвіті за останні три тисячі років? Та майже нічого, мабуть. Деякі зірки погасли, інші запалилися, треті вибухнули… Звичайні, нічим не примітні події в буднях світу. Що таке три тисячі років поруч з п’ятнадцятьма мільярдами їх (а адже саме такий, за сучасними оцінками, вік Всесвіту)? Та те ж, що у звичайного людського життя хвилин десять — теж приблизно п’ятимільйона частка терміну в дев’яносто років. Але ті ж три тисячі років, які так мало змінили Всесвіт, неймовірно багато змінили в наших поглядах на нього, в наших уявленнях про світ, про природу. Всі ці рухливі і мінливі уявлення про природу речей і називають картиною світу. Всесвіт існує незалежно від людини — картину ж його, креслення світобудови, створюють люди. Створюють і направляють, перетворюють, витирають одні лінії і проводять інші, роблячи креслення все більш точним. Природа, у тому числі і в самих повсякденних своїх проявах, здавалася древнім зовсім іншою, ніж нам. У них були не тільки свої географічні та космологічні уявлення, але й свої власні погляди на причини речей, на закони, що діють у світі, у них були свої фізика і хімія, медицина та історія… І картина світу була у них своя. У англійського письменника Оскара Уальда є роман «Портрет Доріана Грея». Якийсь юний гарний джентльмен з сумом подумав, стоячи перед своїм зображенням на полотні, що ось тепер тут, у рамі, він завжди залишиться таким, як зараз, а в житті буде старіти і дурніти… Ах, якщо б було навпаки! І ось мрія юнака здійснилася: замість Доріана Грея став змінюватися його портрет.
Объяснение:
Verified answer
Відповідь:
Пояснення:
Наш світ дивовижний і різноманітний, і що може бути цікавіше, ніж день за днем відкривати для себе все нові й нові його сторони. Вивчаючи світ тільки з наукової позиції, неможливо осягнути всю його велич, оскільки природна наука спрощує його, позбавляючи духовності і представляючи лише з матеріальної точки зору. З іншого боку, наше сприйняття світу через органи чуття теж не дозволяє бачити навколишню дійсність у всій повноті, і всі наші судження про неї не можуть бути на сто відсотків об’єктивними. Тому головне завдання даного предмета об’єднати ці дві сторони пізнання і дати учням цілісне уявлення про світ, показати його таким, яким він є насправді, а не в уявленнях багатьох людей.