Verified answer

Ответ:

Дім ще не прокинувся, він беріг у всьому зиму в вистуджених грубках, нахолодних стінах та долівці в рипучих дверях, набряклих вологою. Я затопив коминку. Полум'я весело застрибало по дровах, складених ще восени. Коминок дихнувши в кімнату димом, пробився крізь повітряну пробку в димарі і повіяло теплом. Раптом крізь потріскування дров і гуготіння полум'я, я почув ніжний трепіт, ніби й душа дому прокидалася до життя. На припічку комина пробував крила метелик, розбуджений теплом. Метелики залітали в дім восени перед холодами. Вони засинали по кутках разом із домом і разом із ним прокидалися навесні. Цей метелик нагадував кленовий листок у жовтні - густочервоний з брунатними цятками. Ось він одірвався від припічка і завалюючись на оніміле крило, перелетів на люстру, з люстри до вікна й заторохкотів об шибку визолочену сонцем. Я обережно взяв метелика за крильця і розчахнув половинки вікна, впустивши до кімнати сонце і вітер. Метелик лоскітно повз по лініях моєї долоні, виповз на пучку, змахнув крильцями, знявся в небо, полетів на зустріч сонцю і розчинившись у його сяйві, зник.