Заплющ на хвилину очі й уяви собі не таке вже далеке минуле. І на згадку прийдуть страшні образи: тридцять третій рік, голодомор, смерть.
Урожай того року був щедрий, і селяни сподівалися на добру зиму й непогану сівбу. Але з далекої Москви прийшов наказ: забрати врожай до зернини. І кати зі сталінської охранки, мов ті круки, налетіли в Україну. Почалися чорні страшні дні.
Разом із північним вітром віяла смерть.
Втрата запасів зерна для селянина – справжня трагедія. В Україні існувала традиція: тому, хто втратив свій урожай, наприклад
Не кидайтесь хлібом-він святий.В давні часи,коли ще панував голодомор,за хліб люди відали все,до останньої копійки.Багато людей,які пережили бідність або голодування,навіть не піднімуть руку,щоб викинути хліб в смітник-це звичайний фатум.
На хлібзаводі,де сонячні промені дуже рідко потрапляють на поле зору людських очей,працівники працюють тяжкою,здається нескінченною роботою заради того,щоб ми мали,що з'їсти з тим самим борщем або бутербродом...Хто не любить взяти смачний,соковитий сендвіч,який так і тає в ваших устах на роботу або школу?
Отже,один з найбільших гріхів-гратися та не поважати хліб.Кожний шматочок пекарського виробу не дається людям просто так і потрібно цінувати те,що ваші батьки можуть дозволити купити його вам.
Answers & Comments
Ответ:
.........
Объяснение:
Заплющ на хвилину очі й уяви собі не таке вже далеке минуле. І на згадку прийдуть страшні образи: тридцять третій рік, голодомор, смерть.
Урожай того року був щедрий, і селяни сподівалися на добру зиму й непогану сівбу. Але з далекої Москви прийшов наказ: забрати врожай до зернини. І кати зі сталінської охранки, мов ті круки, налетіли в Україну. Почалися чорні страшні дні.
Разом із північним вітром віяла смерть.
Втрата запасів зерна для селянина – справжня трагедія. В Україні існувала традиція: тому, хто втратив свій урожай, наприклад
Verified answer
Ответ:
Не кидайтесь хлібом-він святий.В давні часи,коли ще панував голодомор,за хліб люди відали все,до останньої копійки.Багато людей,які пережили бідність або голодування,навіть не піднімуть руку,щоб викинути хліб в смітник-це звичайний фатум.
На хлібзаводі,де сонячні промені дуже рідко потрапляють на поле зору людських очей,працівники працюють тяжкою,здається нескінченною роботою заради того,щоб ми мали,що з'їсти з тим самим борщем або бутербродом...Хто не любить взяти смачний,соковитий сендвіч,який так і тає в ваших устах на роботу або школу?
Отже,один з найбільших гріхів-гратися та не поважати хліб.Кожний шматочок пекарського виробу не дається людям просто так і потрібно цінувати те,що ваші батьки можуть дозволити купити його вам.
Пс.дякую за найкращу відповідь!