Істори́чні ка́рти (ма́пи) — образно-знакове зображення суспільних явищ, що відбувалися на певній території у певний момент часу чи часовий проміжок у минулому. На історичних мапах умовними знаками показано (крім картографічної основи) явища, процеси, події, суб'єкти історичного процесу, їх розташування, характеристика стану, зв'язки тощо.

Топографічні карти (рос. карты топографические; англ. topographic maps, surface contour maps; нім. topographische Karten f pl) — докладні, єдині за змістом, оформленням і математичною основою загальногеографічні карти, на яких зображені природні і соціально-економічні об'єкти місцевості з властивими їм якісними і кількісними характеристиками і особливостями розміщення, без виділення якихось певних елементів серед інших. Ступінь деталізації залежить виключно від масштабу карти, вимог щодо генералізації та особливостей даної території.