Марія Терезія була імператрицею Австрійської імперії у другій половині XVIII століття. Її політика щодо українців була складною та суперечливою, але загалом можна сказати, що вона не була спрямована на розвиток української культури та самобутності.
На початку свого правління Марія Терезія намагалася запровадити галицько-руську латинку в якості офіційної мови в Галичині. Це було спрямовано на уніфікацію мови в імперії та спрощення комунікації між адміністрацією та населенням. Однак це рішення спричинило сильний протест серед українців, які вважали, що це порушує їхні права та культурну самобутність.
З іншого боку, Марія Терезія сприяла заснуванню в Києві у 1775 році Печерської лаври, яка стала центром православної культури на території України. Також під час її правління було засновано Києво-Могилянську академію, яка стала однією з провідних навчальних установ України на той час.
Марія Терезія зробила кілька кроків у напрямі політичної, соціальної і культурної модернізації Австрійської імперії, але її політика щодо українців не може бути описана як прогресивна.
Одним з найбільш важливих кроків Марії Терезії була реформа права, відома як «Марії Терезіїнський кодекс», яка була введена в 1766 році. Ця реформа була спрямована на створення єдиного законодавчого стандарту для всієї імперії та спрощення процедур судочинства. Однак, цей кодекс не застосовувався на території Галичини, де українське населення продовжувало жити за власними традиціями та законами.
У питанні культурної політики, Марія Терезія не проявила особливої симпатії до української культури та мови. На початку свого правління, вона вважала українців «невігласами» та вважала, що вони не здатні створювати високої якості літературу та мистецтво. Мовні та культурні обмеження українців були закріплені в законі, що був прийнятий 1775 року та відомий як «Патент про національні школи». Цей закон забороняв викладання української мови у школах, і це призвело до різкого зниження рівня грамотності та культурного розвитку українського населення.
Українські землі відіграли важливу роль у зовнішній політиці Марії Терезії, зокрема, у її боротьбі з Пруссією.
Answers & Comments
Марія Терезія була імператрицею Австрійської імперії у другій половині XVIII століття. Її політика щодо українців була складною та суперечливою, але загалом можна сказати, що вона не була спрямована на розвиток української культури та самобутності.
На початку свого правління Марія Терезія намагалася запровадити галицько-руську латинку в якості офіційної мови в Галичині. Це було спрямовано на уніфікацію мови в імперії та спрощення комунікації між адміністрацією та населенням. Однак це рішення спричинило сильний протест серед українців, які вважали, що це порушує їхні права та культурну самобутність.
З іншого боку, Марія Терезія сприяла заснуванню в Києві у 1775 році Печерської лаври, яка стала центром православної культури на території України. Також під час її правління було засновано Києво-Могилянську академію, яка стала однією з провідних навчальних установ України на той час.
Марія Терезія зробила кілька кроків у напрямі політичної, соціальної і культурної модернізації Австрійської імперії, але її політика щодо українців не може бути описана як прогресивна.
Одним з найбільш важливих кроків Марії Терезії була реформа права, відома як «Марії Терезіїнський кодекс», яка була введена в 1766 році. Ця реформа була спрямована на створення єдиного законодавчого стандарту для всієї імперії та спрощення процедур судочинства. Однак, цей кодекс не застосовувався на території Галичини, де українське населення продовжувало жити за власними традиціями та законами.
У питанні культурної політики, Марія Терезія не проявила особливої симпатії до української культури та мови. На початку свого правління, вона вважала українців «невігласами» та вважала, що вони не здатні створювати високої якості літературу та мистецтво. Мовні та культурні обмеження українців були закріплені в законі, що був прийнятий 1775 року та відомий як «Патент про національні школи». Цей закон забороняв викладання української мови у школах, і це призвело до різкого зниження рівня грамотності та культурного розвитку українського населення.
Українські землі відіграли важливу роль у зовнішній політиці Марії Терезії, зокрема, у її боротьбі з Пруссією.