Володимир Винниченко (1880-1951) - український письменник, драматург, політичний діяч та громадський діяч, який присвятив своє життя боротьбі за свободу та незалежність України. Він став одним з ключових фігур української літератури та культури XX століття, а його твори зазнали великого впливу на розвиток української літератури.
Народився Володимир Винниченко в сім'ї священника на Волині. Його дитинство та юність пройшли в атмосфері національної свідомості та боротьби за українську незалежність. У 1900 році він вступив до Київського університету, де здобув вищу освіту та познайомився з визначними діячами української культури та літератури, зокрема Іваном Франком.
У 1902 році Винниченко опублікував свої перші літературні твори, серед яких були оповідання "Михайлик" та "Без батька". У 1907 році він випустив збірку оповідань "На білих дорогах", яка стала однією з ключових творів української модерної прози. В цих творах Винниченко зображував життя простих людей, їхні проблеми та бажання. Його стиль був проникнутий почуттям соціальної справедливості та національної свідомості.
У 1910 році Винниченко опублікував свій перший роман "Каштанка", у якому зображував життя селян та проблеми українського суспільства. В 1913 році він написав свій другий роман "Людина і зброя", який став відображенням бурхливих подій революційного періоду в Україні. Також Винниченко був відомий своїми драматичними творами, серед яких "Катерина", "Два зайці", "На білому коні", "Інгрід".
Після Першої світової війни Винниченко був активним учасником української революції. Він став одним із засновників Української національної демократичної партії та Української радикальної партії. Після того, як була оголошена Акт злуки Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки, Винниченко був обраний до Української Центральної Ради та став її головою.
Проте після того, як в Україні встановилася радянська влада, Винниченко був змушений емігрувати до Празі, а пізніше до Парижа. Там він продовжував свою літературну та політичну діяльність, створюючи твори про життя емігрантів та боротьбу за незалежність України. Серед них були романи "Три мушкетери", "Крізь зорі" та "Сестра моя - Жанна д'Арк".
Володимир Винниченко помер у Парижі 6 березня 1951 року. Його творчість залишила глибокий слід в українській культурі та літературі, а його боротьба за свободу та незалежність України стала прикладом для наступних поколінь українців.
Answers & Comments
Ответ:
Володимир Винниченко (1880-1951) - український письменник, драматург, політичний діяч та громадський діяч, який присвятив своє життя боротьбі за свободу та незалежність України. Він став одним з ключових фігур української літератури та культури XX століття, а його твори зазнали великого впливу на розвиток української літератури.
Народився Володимир Винниченко в сім'ї священника на Волині. Його дитинство та юність пройшли в атмосфері національної свідомості та боротьби за українську незалежність. У 1900 році він вступив до Київського університету, де здобув вищу освіту та познайомився з визначними діячами української культури та літератури, зокрема Іваном Франком.
У 1902 році Винниченко опублікував свої перші літературні твори, серед яких були оповідання "Михайлик" та "Без батька". У 1907 році він випустив збірку оповідань "На білих дорогах", яка стала однією з ключових творів української модерної прози. В цих творах Винниченко зображував життя простих людей, їхні проблеми та бажання. Його стиль був проникнутий почуттям соціальної справедливості та національної свідомості.
У 1910 році Винниченко опублікував свій перший роман "Каштанка", у якому зображував життя селян та проблеми українського суспільства. В 1913 році він написав свій другий роман "Людина і зброя", який став відображенням бурхливих подій революційного періоду в Україні. Також Винниченко був відомий своїми драматичними творами, серед яких "Катерина", "Два зайці", "На білому коні", "Інгрід".
Після Першої світової війни Винниченко був активним учасником української революції. Він став одним із засновників Української національної демократичної партії та Української радикальної партії. Після того, як була оголошена Акт злуки Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки, Винниченко був обраний до Української Центральної Ради та став її головою.
Проте після того, як в Україні встановилася радянська влада, Винниченко був змушений емігрувати до Празі, а пізніше до Парижа. Там він продовжував свою літературну та політичну діяльність, створюючи твори про життя емігрантів та боротьбу за незалежність України. Серед них були романи "Три мушкетери", "Крізь зорі" та "Сестра моя - Жанна д'Арк".
Володимир Винниченко помер у Парижі 6 березня 1951 року. Його творчість залишила глибокий слід в українській культурі та літературі, а його боротьба за свободу та незалежність України стала прикладом для наступних поколінь українців.
Объяснение: