Ой чиє ж то жито, чиї ж то покоси, Чия (повтори) то дівчина розпустилакоси? - Коси розпустила, (повтори) гулять не ходила, Молодого хлопця навік полюбила. Проводжала мати сина у солдати, Молоду невістку в поле жито жати. Жала вона, жала, жала (повтори) — не дожала І до сходу сонця тополею стала… Прийшов син до хати: — Здрастуй, рідна мати! Де ж моя дружина, що не йде стрічати? Не питайся, сину, про свою дружину. Бери топір в руки — рубай тополину. — Як ударив вперше — вона й похилилась, Як ударив вдруге — вона й попросилась: Не рубай, коханий, (епітет) бо я — твоя мила, На моєму листі спить твоя дитина. (метафора)— Ой чиє ж то жито, чиї ж то покоси? Не спішіть, дівчата, розпускати коси.
Answers & Comments
Ой чиє ж то жито, чиї ж то покоси, Чия (повтори) то дівчина розпустила коси? - Коси розпустила, (повтори) гулять не ходила, Молодого хлопця навік полюбила. Проводжала мати сина у солдати, Молоду невістку в поле жито жати. Жала вона, жала, жала (повтори) — не дожала І до сходу сонця тополею стала… Прийшов син до хати: — Здрастуй, рідна мати! Де ж моя дружина, що не йде стрічати? Не питайся, сину, про свою дружину. Бери топір в руки — рубай тополину. — Як ударив вперше — вона й похилилась, Як ударив вдруге — вона й попросилась: Не рубай, коханий, (епітет) бо я — твоя мила, На моєму листі спить твоя дитина. (метафора) — Ой чиє ж то жито, чиї ж то покоси? Не спішіть, дівчата, розпускати коси.