Мені дуже подобається головна героїня твору «Полліанна, яка дарує радість». Інакше й бути не може, адже ця сонячна дівчинка випромінює непідробний оптимізм і позитивні емоції.
Багато хто звинувачує головну героїню роману Елеонор Портер в навмисності, схильності до безмежних переживань та емоційних сплесків. Але, по-перше, Полліанна — дитина, а діти часто перебувають у замріяному, піднесеному настрої. Вони більш щирі, емоційні, ніж дорослі. Чесно кажучи, іноді здається, що Полліанна просто страшна бовтанка. По-друге, твір «Полліанна» написаний для дітей, хоча дорослим теж буде цікавим, тому він далекий від канонів реалізму. Автор пише яскравими, великими, іноді й грубими мазками. До того ж, в романі присутній елемент казки.
Безумовна цінність цього твору в тому, що він змушує переглянути свій світогляд, життєві цінності. Зрозуміти, що можна сказати «стакан наполовину повний», і цим змінити своє життя.
Завдяки роману Елеонор Портер «Полліанна» зайвий раз переконуєшся, що кращий спадок, який ми отримуємо від своїх батьків, — це виховання. Доля може позбавити людину всього — матеріального добробуту, зв’язків, друзів. Але той внутрішній заряд, те внутрішнє улаштування душі, які дали дитині найрідніші люди, залишаться з нею назавжди.
Завдяки роману Елеонор Портер і знайомству з його головною героїнею я навчилася концентрувати увагу лише на позитивних сторінках свого життя. Раніше я зациклювалася на своїх недоліках і невдачах, але тепер це в минулому. Полліанна навчила мене бачити радість у дрібницях, помічати прекрасне в усьому, навіть у простих повсякденних речах. А до неприємностей і проблем потрібно ставитися по-філософськи, адже вони можуть бути набагато гірше.
З упевненістю можу сказати, що роман «Полліанна» приніс мені більше користі, ніж свого часу консультація професійного психолога. І хоча цьому твору понад ста років, він і сьогодні не втрачає своєї актуальності.
Answers & Comments
Ответ:
Мені дуже подобається головна героїня твору «Полліанна, яка дарує радість». Інакше й бути не може, адже ця сонячна дівчинка випромінює непідробний оптимізм і позитивні емоції.
Багато хто звинувачує головну героїню роману Елеонор Портер в навмисності, схильності до безмежних переживань та емоційних сплесків. Але, по-перше, Полліанна — дитина, а діти часто перебувають у замріяному, піднесеному настрої. Вони більш щирі, емоційні, ніж дорослі. Чесно кажучи, іноді здається, що Полліанна просто страшна бовтанка. По-друге, твір «Полліанна» написаний для дітей, хоча дорослим теж буде цікавим, тому він далекий від канонів реалізму. Автор пише яскравими, великими, іноді й грубими мазками. До того ж, в романі присутній елемент казки.
Безумовна цінність цього твору в тому, що він змушує переглянути свій світогляд, життєві цінності. Зрозуміти, що можна сказати «стакан наполовину повний», і цим змінити своє життя.
Завдяки роману Елеонор Портер «Полліанна» зайвий раз переконуєшся, що кращий спадок, який ми отримуємо від своїх батьків, — це виховання. Доля може позбавити людину всього — матеріального добробуту, зв’язків, друзів. Але той внутрішній заряд, те внутрішнє улаштування душі, які дали дитині найрідніші люди, залишаться з нею назавжди.
Завдяки роману Елеонор Портер і знайомству з його головною героїнею я навчилася концентрувати увагу лише на позитивних сторінках свого життя. Раніше я зациклювалася на своїх недоліках і невдачах, але тепер це в минулому. Полліанна навчила мене бачити радість у дрібницях, помічати прекрасне в усьому, навіть у простих повсякденних речах. А до неприємностей і проблем потрібно ставитися по-філософськи, адже вони можуть бути набагато гірше.
З упевненістю можу сказати, що роман «Полліанна» приніс мені більше користі, ніж свого часу консультація професійного психолога. І хоча цьому твору понад ста років, він і сьогодні не втрачає своєї актуальності.
Объяснение: