Жив-був хлопчик Чарлі. Ріс він у дуже бідній родині, недоїдав і недопивав. Понад усе він любив шоколад, який міг куштувати лише один раз на рік, у день свого народження. А ще мав мрію — побувати на шоколадній фабриці, яка зна­ходилася неподалік від його будинку.

І ось одного разу йому по-справжньому пощастило: Чарлі став одним із п’яти дітей, хто виграв щасливий золотий квиток, який давав можливість побувати на шоколадній фабриці Віллі Вонка. Він виграв його у складний час: знесилений від голоду, Чарлі знайшов один долар, за який купив цукерку. І сталося диво: у ній і був п’ятий золотий квиток.

Як же було цікаво на фабриці! Там були: справжній шоколадний водоспад і стеблинки м’якої м’ятної вати, шоколадні річки і «лизальні шпалери для дитячих кімнат», «гаряче морозиво для холодних днів» і «квадратні цукерки, що перетво­рювалися на круглі», а також «супервітамінні цукерки» (переклад В. Морозова). А ще гості побачили маленьких людей умпа-лумпа, імпортованих прямісінько з Лумпаландії. Саме ці люди і працювали на фабриці Вонка. Виявилося, що ма­ленькі люди понад усе люблять какао-боби, тому містер Вонка і запропонував їм працювати на шоколадній фабриці. Умпа-лумпа жили й працювали на фабриці, тому туди ніхто не входив і не виходив.

Кожен з п’яти гостей фабрики — Августус Глуп, Верука Солг, Віолета Борегард, Майк Тіві та Чарлі — під час екскурсії потрапляли у дивні історії. Виявля­ється, усі ці пригоди були спрямовані на те, щоб гості позбулися своїх вад, які захопили їх, зробили рабами. Адже ненажерливість, постійне жування гумок, без­думне сидіння перед телевізором, постійне вередування є негативними рисами, які, на жаль, існують у нашому житті. У фіналі твору діти виправилися і як наго­роду отримали багато шоколаду, якого вистачить на все життя.

І лише Чарлі Бакет упродовж усієї екскурсії залишався вихованим, стриманим, добрим, чемним, щирим хлопчиком. Тому не дивно, що свою фабрику Віллі Вон­ка подарував саме йому. Чарлі допомагатиме містеру Вонку керувати шоколад­ною фабрикою, а батьки, дідусі та бабусі хлопчика житимуть усі разом на фабриці.

Отже, завжди слід бути хорошою людиною, і тоді здійсняться усі твої мрії. Ось чого навчає історія хлопчика Чарлі Бакета.