Перші розмови про тризуб як державний герб почалися у 1918 році, прийняттям Центральною Радою його державним символом. Такий вибір, тогочасні політичні діячи, пояснювали тим, що тризуб з часів Київської Русі вважався знаком влади та спадкоємності традицій української державності. Хоча з часів розпаду Київської Русі й до початку ХХ століття цей знак використовували мало. Символ тризуб зустрічався виключно в геральдиці родових гербів, міст чи в книгах. Як приклад цього можуть служити козацькі герби, в яких стилізовано зображувалися хрести чи якорі у вигляді тризубця.
Загалом же історія українського тризуба починається з древнього князівського роду Рюриковичів, при яких цей символ карбувався на всьому від грошей та печаток до цеглин з яких будували храми. Перші ж писемні згадки про тризуб як символ князя зустрічаються в болгарському літописі Х століття, згідно цього джерела стяги дружинників князя Святослава були саме з тризубами. Однак згідно досліджень символ Святослава був трохи простіший й мав лише два зубця. Вчені висловлюють думку, що це був знак літери «Ц» з трохи зміщеним хвостиком до центру, котра ототожнювалася зі словом «цар».
Син Святослава князь Володимир Великий продовжив традицію батька, та вдосконалив його герб, додавши до нього ще один зубець, а після хрещення Русі додав горизонтальну лінію до середини, аби зобразити хрест. Саме за Володимира тризуб набув звичного нам вигляду.
Однак тризуб на території сучасної України був ще задовго до вищезгаданих подій. Згідно археологічних знахідок його широко використовували трипільські племена у ІІІ – ІV столітті до нашої ери. В ті прадавні часи тризуб був знаком старійшин. Приклади використання символу тризуба зустрічаються в археологічних знахідках на Поділлі, в Ольвії та багатьох інших цікавих місцях. Згодом, після трипільців символ тризуба використовували скіфи, які вважали себе прямими нащадками атлантів. Цікаво що перша письмова згадка про тризуб загалом зустрічається в праці Платона «Тімен» та датується 360-350 роками до нашої ери. Платон в ній описує царів-атлантів, котрі одягалися в блакитний одяг, прикрашений золотим тризубце
Answers & Comments
Відповідь:
Перші розмови про тризуб як державний герб почалися у 1918 році, прийняттям Центральною Радою його державним символом. Такий вибір, тогочасні політичні діячи, пояснювали тим, що тризуб з часів Київської Русі вважався знаком влади та спадкоємності традицій української державності. Хоча з часів розпаду Київської Русі й до початку ХХ століття цей знак використовували мало. Символ тризуб зустрічався виключно в геральдиці родових гербів, міст чи в книгах. Як приклад цього можуть служити козацькі герби, в яких стилізовано зображувалися хрести чи якорі у вигляді тризубця.
Загалом же історія українського тризуба починається з древнього князівського роду Рюриковичів, при яких цей символ карбувався на всьому від грошей та печаток до цеглин з яких будували храми. Перші ж писемні згадки про тризуб як символ князя зустрічаються в болгарському літописі Х століття, згідно цього джерела стяги дружинників князя Святослава були саме з тризубами. Однак згідно досліджень символ Святослава був трохи простіший й мав лише два зубця. Вчені висловлюють думку, що це був знак літери «Ц» з трохи зміщеним хвостиком до центру, котра ототожнювалася зі словом «цар».
Син Святослава князь Володимир Великий продовжив традицію батька, та вдосконалив його герб, додавши до нього ще один зубець, а після хрещення Русі додав горизонтальну лінію до середини, аби зобразити хрест. Саме за Володимира тризуб набув звичного нам вигляду.
Однак тризуб на території сучасної України був ще задовго до вищезгаданих подій. Згідно археологічних знахідок його широко використовували трипільські племена у ІІІ – ІV столітті до нашої ери. В ті прадавні часи тризуб був знаком старійшин. Приклади використання символу тризуба зустрічаються в археологічних знахідках на Поділлі, в Ольвії та багатьох інших цікавих місцях. Згодом, після трипільців символ тризуба використовували скіфи, які вважали себе прямими нащадками атлантів. Цікаво що перша письмова згадка про тризуб загалом зустрічається в праці Платона «Тімен» та датується 360-350 роками до нашої ери. Платон в ній описує царів-атлантів, котрі одягалися в блакитний одяг, прикрашений золотим тризубце
Пояснення: