Відповідь: Одним з видатних представників англійської філософії, який сприйняв нове природознавче мислення, був Томас Гоббс, який народився 1588 року, та зокрема, загинув у 1679 році, і що є логічним, прожив довге життя, цілий 91 рік. Його філософська думка формувалася під впливом політичних подій, зокрема Англійської революції, очевидцем якої він був. Знайомство та дружба з Ф. Беконом, а також з Г. Галілеєм, Р. Декартом, вивчення їхніх поглядів сприяли запереченню ним схоластичних доктрин.
В онтології мислитель акцентував увагу на матерії як на єдиній субстанції, а всі другі явища, зокрема, предмети, речі, процеси вважав формами вияву цієї субстанції. Що матерія вічна, а тіла та явища та й взагалі тимчасові, та виникають і зникають. Матерія є суб'єктом усіх змін, хоча виступає як щось якісно однорідне, безколірне, як система якісних величин. Рух розуміється тільки та лише механічно.
Об'єктом філософії Гоббс вважає будь-яке тіло, яке можна уявити і порівняти з іншим. Філософія ж не займається теологією, яка є вченням про те, що належить не до тіла. Звідси математичний, а якщо ще точніше, геометричний метод пізнання.
Все те, що ми вже знаємо, виходить з наших чуттєвих уявлень, образів. Наше знання і розум це всього лише рух духу, зумовлений тиском зовнішніх об'єктів на наші органи чуття. Філософія це є це досягнуте правильним мисленням пізнання дій чи явищ, їх причин і можливих наслідків. А її мета це приносити користь і давати перевагу людині. Вона поділяється на дві головні частини: філософію природи і філософію держави. Найбільшу увагу Гоббс приділяє другій частині філософії, а тобто зумовленій суспільно-політичній теорії.
Передусім Гоббс проголошує, що від природи всі люди рівні і мають право на все. Але в природному стані, без держави панує «війна всіх проти всіх», усе дозволено, немає ні правого, ні винного. Звідси й є необхідність влади, підкорення окремих воль одній, зведення всіх воль до єдиної, до володаря, завдяки чому натовп перетворюється на одну особистість і виникає держава, той великий Левіафан чи мертвий Бог, якому ми зобов'язані миром і всіляким захистом.
Згідно з настановами Гоббса, в основі людської моралі лежить воля. Як наполегливе прагнення, воля випереджає розум. У суспільстві немає свободи, вільної від необхідності, адже все, чого ми бажаємо, є добром, чого уникаємо є злом. Але абстрактного добра немає, воно відносне, оскільки добре лише для декого, залежно від особистості, часу, місця, обставин, умов. Найвище благо (блаженство), як і кінцева мета, не є досяжними в цьому житті, бо ж із досягненням кінцевої мети будь-яке прагнення закінчується, втрачається здатність відчувати, отже, добро як таке пропадає, адже не відчувати це означає не жити. Найвище добро полягає в тому, щоб без перешкод переходити від однієї мети до іншої.
«Поки люди живуть без загальної влади, яка тримає всіх їх у страху, вони перебувають у тому стані, який називається війною, а саме у стані війни всіх проти всіх». - Т. Гоббс
Мотиви свободи, волі, мети життя, добра тощо, зароджуючись, розвиваються майбутніми філософськими теоріями, зокрема екзистенціалізмом, «філософією життя». Отже, у філософії Нового часу намічається розрив не тільки зі схоластичною, а й з натурфілософською традицією.
2 votes Thanks 1
niashgames35
Для нього пізнання істинне лише настільки, наскільки ідеї відповідають дійсності. Воно буває трьох видів, якщо точніше, інтуїтивне - розуміння самоочевидних істин, нашого власного існування, демонстративне - розуміння положень математики, етики, буття Бога, та сенситивне - розуміння існування речей, та воно найменш ясне і достовірне.
niashgames35
У сфері суспільно-політичних уявлень Локк захищає конституційну монархію. Його вихідними положеннями є природний стан суспільства, але це не «війна всіх проти всіх», як у Гоббса, а рівність, свобода, проте не сваволя. Свобода не абсолютна, а обмежена природним законом, так само, як і влада правителя, одержана ним на основі «договору».
niashgames35
Цими поглядами Локк виражає інтереси буржуа, які проголошують особисту свободу, свободу підприємництва. Частину роздумів Локка про впорядкування суспільства становлять ідеї про розподіл влади на законодавчу, виконавчу і федеративну. Сенсуалізм і емпіризм Локка вплинули на розвиток французького механістичного матеріалізму у XVIII ст., а його соціально-політичні ідеї стали провідними в часи французького Просвітництва.
Answers & Comments
Verified answer
Відповідь: Одним з видатних представників англійської філософії, який сприйняв нове природознавче мислення, був Томас Гоббс, який народився 1588 року, та зокрема, загинув у 1679 році, і що є логічним, прожив довге життя, цілий 91 рік. Його філософська думка формувалася під впливом політичних подій, зокрема Англійської революції, очевидцем якої він був. Знайомство та дружба з Ф. Беконом, а також з Г. Галілеєм, Р. Декартом, вивчення їхніх поглядів сприяли запереченню ним схоластичних доктрин.
В онтології мислитель акцентував увагу на матерії як на єдиній субстанції, а всі другі явища, зокрема, предмети, речі, процеси вважав формами вияву цієї субстанції. Що матерія вічна, а тіла та явища та й взагалі тимчасові, та виникають і зникають. Матерія є суб'єктом усіх змін, хоча виступає як щось якісно однорідне, безколірне, як система якісних величин. Рух розуміється тільки та лише механічно.
Об'єктом філософії Гоббс вважає будь-яке тіло, яке можна уявити і порівняти з іншим. Філософія ж не займається теологією, яка є вченням про те, що належить не до тіла. Звідси математичний, а якщо ще точніше, геометричний метод пізнання.
Все те, що ми вже знаємо, виходить з наших чуттєвих уявлень, образів. Наше знання і розум це всього лише рух духу, зумовлений тиском зовнішніх об'єктів на наші органи чуття. Філософія це є це досягнуте правильним мисленням пізнання дій чи явищ, їх причин і можливих наслідків. А її мета це приносити користь і давати перевагу людині. Вона поділяється на дві головні частини: філософію природи і філософію держави. Найбільшу увагу Гоббс приділяє другій частині філософії, а тобто зумовленій суспільно-політичній теорії.
Передусім Гоббс проголошує, що від природи всі люди рівні і мають право на все. Але в природному стані, без держави панує «війна всіх проти всіх», усе дозволено, немає ні правого, ні винного. Звідси й є необхідність влади, підкорення окремих воль одній, зведення всіх воль до єдиної, до володаря, завдяки чому натовп перетворюється на одну особистість і виникає держава, той великий Левіафан чи мертвий Бог, якому ми зобов'язані миром і всіляким захистом.
Згідно з настановами Гоббса, в основі людської моралі лежить воля. Як наполегливе прагнення, воля випереджає розум. У суспільстві немає свободи, вільної від необхідності, адже все, чого ми бажаємо, є добром, чого уникаємо є злом. Але абстрактного добра немає, воно відносне, оскільки добре лише для декого, залежно від особистості, часу, місця, обставин, умов. Найвище благо (блаженство), як і кінцева мета, не є досяжними в цьому житті, бо ж із досягненням кінцевої мети будь-яке прагнення закінчується, втрачається здатність відчувати, отже, добро як таке пропадає, адже не відчувати це означає не жити. Найвище добро полягає в тому, щоб без перешкод переходити від однієї мети до іншої.
«Поки люди живуть без загальної влади, яка тримає всіх їх у страху, вони перебувають у тому стані, який називається війною, а саме у стані війни всіх проти всіх». - Т. Гоббс
Мотиви свободи, волі, мети життя, добра тощо, зароджуючись, розвиваються майбутніми філософськими теоріями, зокрема екзистенціалізмом, «філософією життя». Отже, у філософії Нового часу намічається розрив не тільки зі схоластичною, а й з натурфілософською традицією.
Сенсуалізм і емпіризм Локка вплинули на розвиток французького механістичного матеріалізму у XVIII ст., а його соціально-політичні ідеї стали провідними в часи французького Просвітництва.