Ответ:

Запорізькі козаки, запорожці — частина козацтва Подніпров'я, на території сучасної України[1][2], що на 1555 рік мали низку розрізнених військових укріплень («містки» або «січі»[3] (засіки))[4] та поселень (хутора , зимівники)[3] за дніпровськими порогами (Запоріжжя), поза зоною юрисдикції будь-яких держав (Дике поле). Згодом об'єдналися[3] в окрему військову та державну організацію Військо Запорізьке, що отримало своє найменування за назвою регіону проживання, місця розташування головного військового зміцнення, іменованого «Січ»[2], тобто Фортеця і місце перебування Козачої Громади, Війська та Господаря [3] та їх керівництва. Пізніше, у зв'язку з утворенням наприкінці XVI століття реєстрового козацького війська, поселенням частини запорізького козацтва на території Київського, Чернігівського та Брацлавського воєводств, а також у зв'язку з утворенням після 1625 року відповідно до Куруківського договору полкового устрою реєстрового козацького війська, запорізьким та реєстрових козаків, які не проживали на території Запоріжжя.