nataliastriv У розділі "Байка у світовій літературі" ми познайомилися з історією розвитку байки, а також із творами відомих байкарів. Байки писали Езоп, Лафонтен, Крилов, Глібов. Спочатку здається, що байка — це розважальний веселий твір, але насправді автори байок говорять про серйозне. Як сказав Леонід Глібов: "Здається, байка просто бреше, а справді — правду ясну чеше".
Байка нагадує казку, бо діючи особи в ній — звірі, які розмовляють. Але в байці є ще й мораль — такий висновок, який пояснює суть усього сказаного. І якщо хтось не зрозумів, що байка "Вовк і Ягня" — це не казка, то треба перечитати ще раз два перших рядки І. Крилова:
У сильного безсилий винен був завжди:
Цих прикладів в історії ми досить знаєм.
Або у Жана де Лафонтена в "Зачумлених звірах" теж висновок ясний:
Отак і в нас: є гроші — маєш право,
Немає — то під суд іди.
Байка на простих і ясних прикладах показує недоліки людини, висміює дурість, жадібність, неробство. Не знаю, чому байки не пишуть тепер. Мені здається, що така форма вірша дотепна, смішна і влучно потрапляє в ціль.