Сунь Ятсен (1866-1925) - політичний діяч та один з лідерів Китайської революції. Став першим президентом Китайської Республіки в 1912 році. Роль Сунь Ятсена полягала у проведенні реформ та встановленні національної єдності в Китаї. Він проводив активну просвітницьку роботу, висуваючи національно-визвольну ідеологію та пропагуючи демократію та національну гідність. Після свого занепаду, Сунь Ятсен лишився символом китайської національної революції та прогресу.

Чан Кайши (1887-1975) - китайський політик та військовий лідер, ставший президентом Китайської Республіки після Сунь Ятсена. Він був основним лідером націоналістичної партії (Куомінтан) та провів ряд реформ, спрямованих на утвердження влади партії та зміцнення національної єдності в Китаї. Однак, під час ІІ Світової війни та громадянської війни в Китаї, він був примушений втекти на Тайвань, де очолив уряд та продовжував розвивати свої ідеї націоналізму та демократії.

Мао Цзедун (1893-1976) - китайський політик та військовий діяч, лідер Комуністичної партії Китаю. Під час ІІ Світової війни та громадянської війни в Китаї, Мао Цзедун був одним з ключових діячів комуністичного руху та був основним організатором діяльності червоної армії. Після перемоги комуністів у громадянській війні та установлення комуністичного режиму, Мао Цзедун став головним лідером Китаю. Його роль полягала у проведенні масових реформ, таких як колективізація та індустріалізація, а також у зміцненні влади комуністичної партії та встановленні ідеології маоїзму. Він був автором таких понять, як "Культурна революція" та "Маоїзм", що дали поштовх розвитку китайської ідеології та культури.