Більш ніж 30 років тому, 26 квітня 1986 року, сталася одна з найбільших трагедій в історії українського народу - аварія на Чорнобильській атомній електростанції. У цей день людство побачило справжню силу мирного атому. Здавалося б: було зруйновано всього один реактор, лише 5% радіоактивних речовин потрапило за межі енергоблоку. Та навіть цих 5% вистачило, щоб знищити цілий етнокультурний регіон, зробити малопридатними для життя десятки тисяч квадратних кілометрів територій, вбити тисячі чоловік та зруйнувати життя мільйонів людей.
Не дивлячись на те, що ця катастрофа відбулася відносно недавно, інформація відносно неї досить суперечлива. Це повязано, в першу чергу, з політикою тогочасної влади, а також зі швидким розвитком подій на ЧАЕС. У цій роботі планується розглянути основні причини трагедії, етапи ліквідації її наслідків та реалії постчорнобильської доби.
Для написання реферату були використані друковані джерела, документи, інтернет-ресурси та спогади ліквідаторів.Чорнобильська атомна електростанція (ЧАЕС) розташована в східній частині великого географічного регіону, іменованого білорусько-українським Поліссям, на березі ріки Прип'яті, що впадає в Дніпро, у 18 км від районного центра - м. Чорнобиль. На 112 кілометрах південніше знаходиться столиця України - Київ, а в 100 км на схід - місто Чернігів. Чорнобильська атомна електростанція знаходиться поряд з містечком обслуговуючого персоналу - містом Прип'ять.
Місцевість тут відрізняється відносно плоским рельєфом. Роботи зі спорудження станції були початі в 1970 році.
Для білорусько-українського Полісся характерна порівняно невисока щільність населення - приблизно 70 чоловік на квадратний кілометр. До аварії на ЧАЕС загальна чисельність населення в 30-ти кілометровій зоні навколо станції складала близько 130 тисяч чоловік.
Будівництво Чорнобильської АЕС велося чергами. Кожна з них включала 2 енергоблоки, що мали загальні системи спеціального водоочищення і допоміжні спорудження на площадці. У їхній склад входять: сховище рідких і твердих радіоактивних відходів, відкриті розподільні пристрої, газове господарство, резервні дизель-генераторні електростанції, гідротехнічні й інші спорудження. Джерелом технічного водопостачання перших чотирьох енергоблоків є наливний ставок-охолоджувач площею 22 квадратних кілометра. Були передбачені також окремі насосні станції для 3-го і 4-го блоків. Малися резервне електропостачання від дизель - генераторів. Навіть неповне перерахування споруджень ЧАЕС говорить про те, наскільки це був великий енергетичний об'єкт.
вересня 1977 року включений в електричну мережу перший турбогенератор. Чорнобильська АЕС дала країні першу електричну енергію. 24 січня 1978 року на електростанції був вироблений перший мільярд кіловат-годин електроенергії. 21 грудня 1978 року був здійснений запуск другого енергоблоку. 22 квітня 1979 року ЧАЕС виробила перші 10 мільярдів кіловат-годин електроенергії. 3 грудня 1981 року був запущений третій блок електростанції. 31 грудня 1983 року дав першу електроенергію і четвертий енергоблок. Станом на 21 серпня 1984 року Чорнобильська АЕС виробила 100 мільярдів кіловат-годин електроенергії.
До весни 1986 року на Чорнобильській АЕС діяли чотири енергоблоки. Кожен енергоблок складався з ядерного реактора і двох парових турбін.
Таким чином, на 1 січня 1986 року потужність чотирьох блоків станції складала 4 мільйони кіловатів, що відповідало її проектної потужності.
ЧАЕС на той час була однією з найпотужніших електростанцій у Радянському Союзі.На Чорнобильської АЕС були встановлені ядерні реактори РБМК-1000. Реактор цього типу був спроектований більш ніж 30 років тому і використовувався в СРСР на декількох електростанціях. Теплова потужність кожного реактора складає 3200 Мвт. Мається два турбогенератори електричною потужністю по 500 Мвт кожний (загальна електрична потужність енергоблоку - 1000 Мвт).
Паливом для РМБК-1000 служить слабко збагачений двоокис урану. У вихідному для початку процесу стані кожна тонна двоокису урану містить приблизно 20 кг ядерного палива - урану-235. Стаціонарне завантаження двоокису урану в один реактор дорівнює 180 тонн. Ядерне паливо засипається в реактор не навалом, а міститься у виді тепловиділяючих елементів - твелів. Твел являє собою трубку з цирконієвого сплаву, в якій містяться таблетки двоокису урану циліндричної форми. Твели розміщають в активній зоні реактора у вигляді так званих тепловиділяючих зборок, що поєднують по 18 твелів. Ці зборки, а їх близько 1700 шт., поміщаються в графітову кладку, для чого в ній зроблені технологічні канали. У них же циркулює і теплоносій. У РМБК це вода, що у результаті теплового впливу від ланцюгової реакції, яка відбувається в реакторі, доводиться до кипіння, і пара через технологічні магістралі подається на турбогенератори, де безпосередньо виробляється електроенергія. Круговорот води в реакторі здійснюється головними циркуляційними насосами. Їх всього вісім - шість працюючих і два резервних.
2 votes Thanks 1
arturhusiatin
здійснений запуск другого енергоблоку. 22 квітня 1979 року ЧАЕС виробила перші 10 мільярдів кіловат-годин електроенергії. 3 грудня 1981 року був запущений третій блок електростанції. 31 грудня 1983 року дав першу електроенергію і четвертий енергоблок. Станом на 21 серпня 1984 року Чорнобильська АЕС виробила 100 мільярдів кіловат-годин електроенергії.
Answers & Comments
Объяснение:
це ніде його в интернеті нема такщо можеж спокійно все це переписати)
Verified answer
Відповідь:
Більш ніж 30 років тому, 26 квітня 1986 року, сталася одна з найбільших трагедій в історії українського народу - аварія на Чорнобильській атомній електростанції. У цей день людство побачило справжню силу мирного атому. Здавалося б: було зруйновано всього один реактор, лише 5% радіоактивних речовин потрапило за межі енергоблоку. Та навіть цих 5% вистачило, щоб знищити цілий етнокультурний регіон, зробити малопридатними для життя десятки тисяч квадратних кілометрів територій, вбити тисячі чоловік та зруйнувати життя мільйонів людей.
Не дивлячись на те, що ця катастрофа відбулася відносно недавно, інформація відносно неї досить суперечлива. Це повязано, в першу чергу, з політикою тогочасної влади, а також зі швидким розвитком подій на ЧАЕС. У цій роботі планується розглянути основні причини трагедії, етапи ліквідації її наслідків та реалії постчорнобильської доби.
Для написання реферату були використані друковані джерела, документи, інтернет-ресурси та спогади ліквідаторів.Чорнобильська атомна електростанція (ЧАЕС) розташована в східній частині великого географічного регіону, іменованого білорусько-українським Поліссям, на березі ріки Прип'яті, що впадає в Дніпро, у 18 км від районного центра - м. Чорнобиль. На 112 кілометрах південніше знаходиться столиця України - Київ, а в 100 км на схід - місто Чернігів. Чорнобильська атомна електростанція знаходиться поряд з містечком обслуговуючого персоналу - містом Прип'ять.
Місцевість тут відрізняється відносно плоским рельєфом. Роботи зі спорудження станції були початі в 1970 році.
Для білорусько-українського Полісся характерна порівняно невисока щільність населення - приблизно 70 чоловік на квадратний кілометр. До аварії на ЧАЕС загальна чисельність населення в 30-ти кілометровій зоні навколо станції складала близько 130 тисяч чоловік.
Будівництво Чорнобильської АЕС велося чергами. Кожна з них включала 2 енергоблоки, що мали загальні системи спеціального водоочищення і допоміжні спорудження на площадці. У їхній склад входять: сховище рідких і твердих радіоактивних відходів, відкриті розподільні пристрої, газове господарство, резервні дизель-генераторні електростанції, гідротехнічні й інші спорудження. Джерелом технічного водопостачання перших чотирьох енергоблоків є наливний ставок-охолоджувач площею 22 квадратних кілометра. Були передбачені також окремі насосні станції для 3-го і 4-го блоків. Малися резервне електропостачання від дизель - генераторів. Навіть неповне перерахування споруджень ЧАЕС говорить про те, наскільки це був великий енергетичний об'єкт.
вересня 1977 року включений в електричну мережу перший турбогенератор. Чорнобильська АЕС дала країні першу електричну енергію. 24 січня 1978 року на електростанції був вироблений перший мільярд кіловат-годин електроенергії. 21 грудня 1978 року був здійснений запуск другого енергоблоку. 22 квітня 1979 року ЧАЕС виробила перші 10 мільярдів кіловат-годин електроенергії. 3 грудня 1981 року був запущений третій блок електростанції. 31 грудня 1983 року дав першу електроенергію і четвертий енергоблок. Станом на 21 серпня 1984 року Чорнобильська АЕС виробила 100 мільярдів кіловат-годин електроенергії.
До весни 1986 року на Чорнобильській АЕС діяли чотири енергоблоки. Кожен енергоблок складався з ядерного реактора і двох парових турбін.
Таким чином, на 1 січня 1986 року потужність чотирьох блоків станції складала 4 мільйони кіловатів, що відповідало її проектної потужності.
ЧАЕС на той час була однією з найпотужніших електростанцій у Радянському Союзі.На Чорнобильської АЕС були встановлені ядерні реактори РБМК-1000. Реактор цього типу був спроектований більш ніж 30 років тому і використовувався в СРСР на декількох електростанціях. Теплова потужність кожного реактора складає 3200 Мвт. Мається два турбогенератори електричною потужністю по 500 Мвт кожний (загальна електрична потужність енергоблоку - 1000 Мвт).
Паливом для РМБК-1000 служить слабко збагачений двоокис урану. У вихідному для початку процесу стані кожна тонна двоокису урану містить приблизно 20 кг ядерного палива - урану-235. Стаціонарне завантаження двоокису урану в один реактор дорівнює 180 тонн. Ядерне паливо засипається в реактор не навалом, а міститься у виді тепловиділяючих елементів - твелів. Твел являє собою трубку з цирконієвого сплаву, в якій містяться таблетки двоокису урану циліндричної форми. Твели розміщають в активній зоні реактора у вигляді так званих тепловиділяючих зборок, що поєднують по 18 твелів. Ці зборки, а їх близько 1700 шт., поміщаються в графітову кладку, для чого в ній зроблені технологічні канали. У них же циркулює і теплоносій. У РМБК це вода, що у результаті теплового впливу від ланцюгової реакції, яка відбувається в реакторі, доводиться до кипіння, і пара через технологічні магістралі подається на турбогенератори, де безпосередньо виробляється електроенергія. Круговорот води в реакторі здійснюється головними циркуляційними насосами. Їх всього вісім - шість працюючих і два резервних.