Герасим Калитка - дріб'язкова людина, що трясеться над капіталом, як той Кощій, що «над златом чахне». Багатій втрачає спокій і сон, зривається на наймитах, дружині, слідкує за кожною крихтою хліба, бере в заставу волів кума, бо «так надежніше». А в результаті стає жертвою «жидівської» афери, бо бажання легкої наживи, заздрість до свого сусіда Жолудя просто засліплюють йому очі.
Для цього героя гроші-багатство й всьому голова: Та це чортзна-що!Ви ударяйте на гроші-гроші всьому голова!
Йому здається, що наймити мало роблять і багато їдять: "Настане день, то роботи не бачиш,а тільки чуєш, як губами плямають!" Родинні почуття в Герасима Калитки притуплені власницькими інтересами.В одруженні сина на Пузиривні він шукає лише наживи: "Мені треба невістку з приданнім, з грішми..."А віддавши дочку заміж Герасим вілмовився сплатити зятеві обіцяний посаг.
У головного героя сліпа любов до землі:"Їдеш день-чия земля? Калитчина!Диханіє спирає..."та "Ох,земелько, свята земелько-Божа ти донечко! Як радісно тебе загрібати без ліку!" та "Я не буду панувати, ні!Як їв борщ, так і їстиму, як мазав чоботи дьогтем,так і мазатиму,а зате всю землю навкруги скуплю"
Дуже заздрив Жолудю, Пузирям і міг будь-яким шляхом бути кращим та багатшим від них: "Ой Пузирі!Глябіть, щоб ви не попались, а замість Вас Калитку розіпре грошвою...Отоді я вам покажу, як хазяйнувать!..."
Answers & Comments
Ответ:
Герасим Калитка - дріб'язкова людина, що трясеться над капіталом, як той Кощій, що «над златом чахне». Багатій втрачає спокій і сон, зривається на наймитах, дружині, слідкує за кожною крихтою хліба, бере в заставу волів кума, бо «так надежніше». А в результаті стає жертвою «жидівської» афери, бо бажання легкої наживи, заздрість до свого сусіда Жолудя просто засліплюють йому очі.
Для цього героя гроші-багатство й всьому голова: Та це чортзна-що!Ви ударяйте на гроші-гроші всьому голова!
Йому здається, що наймити мало роблять і багато їдять: "Настане день, то роботи не бачиш,а тільки чуєш, як губами плямають!" Родинні почуття в Герасима Калитки притуплені власницькими інтересами.В одруженні сина на Пузиривні він шукає лише наживи: "Мені треба невістку з приданнім, з грішми..."А віддавши дочку заміж Герасим вілмовився сплатити зятеві обіцяний посаг.
У головного героя сліпа любов до землі:"Їдеш день-чия земля? Калитчина!Диханіє спирає..."та "Ох,земелько, свята земелько-Божа ти донечко! Як радісно тебе загрібати без ліку!" та "Я не буду панувати, ні!Як їв борщ, так і їстиму, як мазав чоботи дьогтем,так і мазатиму,а зате всю землю навкруги скуплю"
Дуже заздрив Жолудю, Пузирям і міг будь-яким шляхом бути кращим та багатшим від них: "Ой Пузирі!Глябіть, щоб ви не попались, а замість Вас Калитку розіпре грошвою...Отоді я вам покажу, як хазяйнувать!..."