Ответ:

Читаючи «Казку про яян» Емми Андієвської, ти, мабуть, помітив, що вона незвичайна - не така, як ті, що доводилося тобі читати раніше. Незвичайним, напевне, у цій казці є яскраво виражена мораль, повчання, саме ця ознака наближає її до літературного жанру притчі - з яким ти вже ознайомлювався в початкових класах.

Притча це повчальне алегоричне оповідання з чітко висловленою мораллю. Чимало притч можна знайти у Біблії та в давньоруських збірниках. Пізніше їх використовували у своїй творчості письменники й художники. За змістом, як ти

-

вже переконався, притча близька до байки, а іноді й до казки, але, на відміну від байки, у притчі немає алегоричних персонажів з рослинного й тваринного світу. Різниця ж між притчею та казкою полягає в тому, що в притчі яскраво виражена мораль, що, до речі, властиво і байці. Притча переважно повідомляє про подію, з якої читач робить повчальний висновок. Притча один з улюблених жанрів Івана

Франка («Притча про радість і смуток», «Притча

про вдячність» та ін.). Емма Андієвська в назві історії про яян сама. визначає жанр твору — казка («Казка про яян»). Але оскільки в ній яскраво виражені ознаки не лише казки, а й притчі, то її жанр можна визначити як казка-притча. Рекомендуємо тобі прочитати й інші.

казки-притчі Емми Андієвської, зокрема «Казку про говорющу рибу».

Однією з найвідоміших є народна притча <<Без труда нема плода». Це повчальне.