Порівняйте політику гетьманів Івана Скоропадського , Петра Полуботка і Данила Апостола-визначте спільні та відмінні риси . Будь ласка поможіть срочно ( українською)
Answers & Comments
oda471zx
Ответ:Скоропадський, за традицією, мав розпочати правління з підписання статей. Але Петpо I відмовився робити це, пояснивши своє рішення воєнними обставинами. Після Полтавської битви, 17 липня, Скоpопадський, перебуваючи з козацьким військом у таборі під Решетилiвкою, звернувся до царя з 14 пунктами статей. У відповідь Петpо І надіслав іменний указ, що аж ніяк не нагадував міждержавні договірні статті. У царському указі пpава і вольностi підтверджувалися в такому обсязі, який відповідав інтересам Московії, 14 пунктів, надав Скоропадський проігнорувалися. Важливою новацією було призначення царського резидента Iзмайлова при гетьманові(Скоропадмький). Йому надавалося право здійснювати контроль над гетьманом та урядом України. Своєрідним додатком до указу були явні й таємні статті Ізмайлову. Ці статті називали землі Війська Запорозького «Малоросійським краєм», у якому царський резидент і Скоропадський мали утримувати все населення, зокрема бунтiвникiв-запоpожцiв, «у тиші й покоpі великому государю».
У квітні 1722 р. було створено Малоросійську колегію у складі шести офіцерів російських полків, розміщених в Україні, на чолі з бригадиром Вельямiновим. Колегiя перебрала все адміністративне керівництво Лівобережною Україною. Вони контролювали встановлення і стягнення податків до царської казни, розквартирування російських солдат i офіцерів в Україні. Малоросійська колегія здійснювала контроль за дiяльнiстю Генеральної військової канцелярії. Крім того, Вельямiнов мав право на власний розсуд втручатися в будь-яку сферу українського життя як повноправний господар краю.
Answers & Comments
Важливою новацією було призначення царського резидента Iзмайлова при гетьманові(Скоропадмький). Йому надавалося право здійснювати контроль над гетьманом та урядом України. Своєрідним додатком до указу були явні й таємні статті Ізмайлову. Ці статті називали землі Війська Запорозького «Малоросійським краєм», у якому царський резидент і Скоропадський мали утримувати все населення, зокрема бунтiвникiв-запоpожцiв, «у тиші й покоpі великому государю».
У квітні 1722 р. було створено Малоросійську колегію у складі шести офіцерів російських полків, розміщених в Україні, на чолі з бригадиром Вельямiновим. Колегiя перебрала все адміністративне керівництво Лівобережною Україною. Вони контролювали встановлення і стягнення податків до царської казни, розквартирування російських солдат i офіцерів в Україні. Малоросійська колегія здійснювала контроль за дiяльнiстю Генеральної військової канцелярії. Крім того, Вельямiнов мав право на власний розсуд втручатися в будь-яку сферу українського життя як повноправний господар краю.
Объяснение: