Різноманітні біологічні агенти характеризуються рівнем структурної організації, здатністю до розмноження, наявністю або відсутністю власного метаболізму при культивуванні за належних умов. До біооб'єктів належать молекули (ферменти, імуномодулятори, нуклеозиди, оліго- і поліпептиди тощо), організовані частинки (віруси, фаги), одноклітинні (бактерії, дріжджі) і багатоклітинні особини (нитчасті вищі гриби, рослинні тканини, одношарові культури клітин ссавців), організми рослин і тварин. Нині більшість об'єктів біотехнології становлять різноманітні мікроорганізми. Це усі прокаріоти – бактерії, актиноміцети, рикетсії, синьо-зелені водорості й частина еукаріот – дріжджі, нитчасті гриби, мікроскопічні найпростіші та водорості. Перспективними біологічними агентами є термофільні мікроорганізми та їхні ферменти. Головною ланкою біотехнологічного процесу, який визначає його сутність, є клітина. Саме в ній синтезується цільовий продукт. У ній щохвилинно синтезуються сотні найскладніших сполук, у т. ч. гігантські біополімери, насамперед білки». Біотехнології притаманні свої специфічні методи. Це широкомасштабне глибинне культивування біооб'єктів у періодичному, напівбезперервному або безперервному режимі та вирощування клітин рослинних і тваринних тканин в особливих умовах. Біотехнологічні методи культивування біооб'єктів виконуються у спеціальному обладнанні, наприклад, у ферментерах вирощують бактерії і гриби при одержанні антибіотиків, ферментів, органічних кислот, деяких вітамінів тощо. Особливо потрібно виділити методи клітинної і генетичної інженерії, які покладено в основу сучасної біотехнології. Для інтенсифікації селекції ефективним є використання таких біотехнологічних методів: культура ізольованих тканин, клітин та органів рослин, клітинна селекція та генна інженерія. Вони дають можливість за короткий термін створити та розмножити цінний вихідний високопродуктивний матеріал, гетерозисні гібриди та сорти сільськогосподарських рослин. Особливістю методів біотехнології є те, що вони повинні виконуватись переважно в асептичних умовах, тобто з уникненням можливості потрапляння патогенних і сапрофітних мікроорганізмів у середовище, де культивується біооб'єкт.
2.Субстрати (сировина)
Меласса, сік цукрового тростини, гідролізати рослинних полімерів. Продукти нафти (парафіни). Напівпродукти, попередники біотрансформації. Природний газ, водень. Відходи промисловості і тваринництва, в тому числі переробки фруктів та овочів. Побутові відходи, стічні води. Зелені листя рослин. Середовища для культивування рослинних та тваринних клітин. З клітинних технологій в окрему галузь виділено біотехнологію одержання з біомаси культивованих in vitro клітин особливо цінних біологічних речовин для використання у медичній промисловості. Основою сучасного біотехнологічного виробництва є синтез різноманітних речовин за допомогою мікроорганізмів. Мікробіологічний синтез застосовується для одержання білкових речовин, амінокислот, ферментів, коферментів, вітамінів, антибіотиків, полісахаридів, ліпідів, нуклеотидів, токсинів, стероїдних гормонів та низки інших препаратів. Характерними особливостями мікроорганізмів, які застосовують у процесах мікробіологічного синтезу є наступні: винятково висока здатність до розмноження; велика різноманітність ферментних систем; здатність використовувати для свого живлення речовини, що знаходяться у середовищі в доволі низькій концентрації; спроможність у процесі життєдіяльності утворювати різні інтра- і екстрацелюлярні (внутрішньо- і позаклітинні) продукти метаболізму; здатність до синтезу деяких продуктів обміну речовин у кількості, що перевищує потребу мікроорганізмів (надсинтез); велика схильність до мінливості та успадкування набутих ознак тощо. У галузі мікробіологічного синтезу здійснюється селекція активних рас мікроорганізмів з певними властивостями, зокрема мутантів, одержаних за допомогою впливу ряду фізичних та хімічних факторів (мутагенів). Розрізняють декілька способів виробничого культивування мікроорганізмів. Передусім це безперервне глибинне культивування, що використовується при одержанні біомаси мікроорганізмів й передбачає постійну подачу поживного середовища та виведення продуктів мікробіологічного синтезу. Чимало метаболітів (антибіотики, вітаміни, амінокислоти) отримують при глибинному періодичному вирощуванні (з виведенням продукту наприкінці процесу). Деякі продуценти (міцелярні гриби, що синтезують ферменти) вирощують на поверхні поживного середовища. Широко застосовується промисловий метод мікробіологічного синтезу дріжджів кормових. Вони містять до 60 % білкових речовин, які представлені низкою незамінних амінокислот, вітамінів групи В та мікроелементами.
Answers & Comments
1. Біологічні агенти
Різноманітні біологічні агенти характеризуються рівнем структурної організації, здатністю до розмноження, наявністю або відсутністю власного метаболізму при культивуванні за належних умов. До біооб'єктів належать молекули (ферменти, імуномодулятори, нуклеозиди, оліго- і поліпептиди тощо), організовані частинки (віруси, фаги), одноклітинні (бактерії, дріжджі) і багатоклітинні особини (нитчасті вищі гриби, рослинні тканини, одношарові культури клітин ссавців), організми рослин і тварин. Нині більшість об'єктів біотехнології становлять різноманітні мікроорганізми. Це усі прокаріоти – бактерії, актиноміцети, рикетсії, синьо-зелені водорості й частина еукаріот – дріжджі, нитчасті гриби, мікроскопічні найпростіші та водорості. Перспективними біологічними агентами є термофільні мікроорганізми та їхні ферменти. Головною ланкою біотехнологічного процесу, який визначає його сутність, є клітина. Саме в ній синтезується цільовий продукт. У ній щохвилинно синтезуються сотні найскладніших сполук, у т. ч. гігантські біополімери, насамперед білки». Біотехнології притаманні свої специфічні методи. Це широкомасштабне глибинне культивування біооб'єктів у періодичному, напівбезперервному або безперервному режимі та вирощування клітин рослинних і тваринних тканин в особливих умовах. Біотехнологічні методи культивування біооб'єктів виконуються у спеціальному обладнанні, наприклад, у ферментерах вирощують бактерії і гриби при одержанні антибіотиків, ферментів, органічних кислот, деяких вітамінів тощо. Особливо потрібно виділити методи клітинної і генетичної інженерії, які покладено в основу сучасної біотехнології. Для інтенсифікації селекції ефективним є використання таких біотехнологічних методів: культура ізольованих тканин, клітин та органів рослин, клітинна селекція та генна інженерія. Вони дають можливість за короткий термін створити та розмножити цінний вихідний високопродуктивний матеріал, гетерозисні гібриди та сорти сільськогосподарських рослин. Особливістю методів біотехнології є те, що вони повинні виконуватись переважно в асептичних умовах, тобто з уникненням можливості потрапляння патогенних і сапрофітних мікроорганізмів у середовище, де культивується біооб'єкт.
2.Субстрати (сировина)
Меласса, сік цукрового тростини, гідролізати рослинних полімерів. Продукти нафти (парафіни). Напівпродукти, попередники біотрансформації. Природний газ, водень. Відходи промисловості і тваринництва, в тому числі переробки фруктів та овочів. Побутові відходи, стічні води. Зелені листя рослин. Середовища для культивування рослинних та тваринних клітин. З клітинних технологій в окрему галузь виділено біотехнологію одержання з біомаси культивованих in vitro клітин особливо цінних біологічних речовин для використання у медичній промисловості. Основою сучасного біотехнологічного виробництва є синтез різноманітних речовин за допомогою мікроорганізмів. Мікробіологічний синтез застосовується для одержання білкових речовин, амінокислот, ферментів, коферментів, вітамінів, антибіотиків, полісахаридів, ліпідів, нуклеотидів, токсинів, стероїдних гормонів та низки інших препаратів. Характерними особливостями мікроорганізмів, які застосовують у процесах мікробіологічного синтезу є наступні: винятково висока здатність до розмноження; велика різноманітність ферментних систем; здатність використовувати для свого живлення речовини, що знаходяться у середовищі в доволі низькій концентрації; спроможність у процесі життєдіяльності утворювати різні інтра- і екстрацелюлярні (внутрішньо- і позаклітинні) продукти метаболізму; здатність до синтезу деяких продуктів обміну речовин у кількості, що перевищує потребу мікроорганізмів (надсинтез); велика схильність до мінливості та успадкування набутих ознак тощо. У галузі мікробіологічного синтезу здійснюється селекція активних рас мікроорганізмів з певними властивостями, зокрема мутантів, одержаних за допомогою впливу ряду фізичних та хімічних факторів (мутагенів). Розрізняють декілька способів виробничого культивування мікроорганізмів. Передусім це безперервне глибинне культивування, що використовується при одержанні біомаси мікроорганізмів й передбачає постійну подачу поживного середовища та виведення продуктів мікробіологічного синтезу. Чимало метаболітів (антибіотики, вітаміни, амінокислоти) отримують при глибинному періодичному вирощуванні (з виведенням продукту наприкінці процесу). Деякі продуценти (міцелярні гриби, що синтезують ферменти) вирощують на поверхні поживного середовища. Широко застосовується промисловий метод мікробіологічного синтезу дріжджів кормових. Вони містять до 60 % білкових речовин, які представлені низкою незамінних амінокислот, вітамінів групи В та мікроелементами.