Відповідь:Григорій Федорович Квітка-Основ'яненко народився 29 листопада 1778 року в Харкові, помер у віці 64 років 20 серпня 1843 року в рідному місті. Класик української літератури, великий письменник і драматург, засновник жанру художньої прози в українській літературі.

Досягнення Григорія Квітки-Основ'яненка.

Якщо “Енеїда” Котляревського показала, що українська мова ідеально підходить для написання літературних творів, то Григорій Квітка першим створив повноцінний жанр епічної прози, змусивши світ зачитуватися нею вже 300 років, перекладати його повісті, водевілі і історичні розповіді про Україну на десятки мов світу.

1. Він автор перших серйозних художніх творів, написаних літературною українською мовою. Своєю творчістю Квітка-Основ'яненко змусив замовкнути останніх скептиків у середовищі інтелігенції Російської імперії, які вважали до цього часу українську “народну” мову непридатною для повномасштабної літературної творчості, за винятком хіба що жартівливих творів.

Так, завдяки Григорію Квітці-Основ'яненку українська нація отримала повноцінну літературну прозу, а через десятиліття і поезію Т. Г. Шевченка, що створили фундамент класичної української літератури, на якому згодом виросли твори Івана Нечуя-Левицького, Марка Вовчка, Панаса Мирного, Лесі Українки, Івана Франка, Михайла Коцюбинського та ін.

Сучасник Квітки-Основ'яненка філософ і публіцист Олександр Герцен у свій час називав літературу єдиною трибуною, з висоти якої позбавлений суспільної свободи народ може змусити весь світ почути крик свого обурення. Піднесення у творах Квітки-Основ'яненка звичайних українських селян-трудівників, демонстрація їх багатого внутрішнього світу було для письменника мовчазним криком із закликом припинити знищення української ідентичності.

2. Квітка-Основ'яненко - маркер вад в українському суспільстві, який створив своєрідний "стандарт" для наступної української літератури. Ще один сучасник Квітки, німецький філософ Людвіг Фейєрбах, стверджував, що справжні письменники відіграють роль сумління для кожної нації. Для української нації Квітка-Основ'яненко, безсумнівно, також був сумлінням. Сатиричні твори письменника з влучною критикою деяких вад суспільства того часу, вочевидь, були спробою присоромити народ, зробити його краще, чесніше і добріше.

Літературні критики єдині в думці про те, що появу свого часу повістей і оповідань Квітки-Основ'яненка, написаних українською мовою, можна вважати важливим етапом у розвитку не тільки творчості письменника, а й української літератури. Через Квітку-Основ'яненка відбулося істотне поліпшення якості творів українською мовою, література стала більш реалістичною, наблизилася до народу.

3. Квітка-Основ'яненко - засновник багатьох жанрів української літератури. Протягом часового проміжку до тридцятих років 19 століття в новій українській літературі активний розвиток зафіксовано переважно в поезії і драматургії. З часом українська інтелігенція усвідомила, що перелік жанрів необхідно розширювати. Відповіддю епохи на суспільний запит стала поява творчості Григорія Квітки-Основ'яненка.

У творах відомого харківського письменника відображена реальність у пізнавальному ракурсі. Письменник не намагався показати читачам персонажів далеких або смішних. На сторінках творів Квітки кожен читач міг впізнати знайомий з самого дитинства побут. Українське село Григорій Квітка-Основ'яненко зробив декораціями на сцені, де емоції героїв били через край. Через глибину людських переживань, майстерно змальованих літератором, сучасникам розкривалися яскраві кольори української душі.

З плином часу література перестала бути просто розвагою, на неї було покладено реалістично-пізнавальну функцію. Відображення реалій в широкому спектрі, з людськими труднощами, переживаннями, демонстрацією особистості і життя людей у складних формах буття змушувало літераторів шукати нові жанри. Для реалізації поставлених завдань письменники вимушені були почати творити в епічному жанрі, цю діяльність започаткував саме Квітка-Основ'яненко.

З-під пера Квітки-Основ'яненка вийшли перші романи, повісті, оповідання. Засновник художньої прози в українській літературі дуже точно визначив потреби історичного періоду. Першим твором письменника в прозі стала його відома повість “Маруся”. Варте уваги, що підставою для написання твору стала дискусія з приводу художнього потенціалу української мови.

Слід зазначити, що в історичну епоху, коли творив Квітка-Основ'яненко, пани ставилися до кріпаків як до істот духовно неповноцінних, якогось різновиду робочої худоби. Зображення цих самих хліборобів, у більшості випадків безмовних трудівників, як героїв являло собою літературний прийом новий, в деякій мірі навіть складний.

Пояснення: