Ответ:

Людина сонця, так я звала свою бабусю. Вона завжди відзначала своє народження в літній період, коли сонце було найяскравішим і найтеплішим. Це була не просто звичайна людина, вона сяяла теплом, затишком і добротою. Її усмішка здатна була зігріти серце, навіть у холодну зимову пору.

Бабуся була моїм керівником, вона завжди підтримувала мене та давала мудрі поради. Вона вчила мене бути сильною та відкритою до світу. Я пам'ятаю, як вона часто казала мені, що кожна людина має внутрішнє світло, і нам треба допомогти іншим людям виявити його.

Коли бабуся померла, я відчула сильний біль і тугу. Але її світло не погасло разом з нею. Воно залишається в моєму серці і наповнює мене силами, коли я почуваю себе слабкою чи засмученою. Людина сонця не лише змінила мене, а й залишила незабутні враження, які завжди будуть зі мною.

Объяснение: