Ответ:

1.Зборівська угода була укладена між Польщею та Українською Народною Республікою в 1920 році, а Березневі статті - це один із рішень Комінтерну в 1919 році, яке стосувалось питання про взаємини між Радянським Союзом та іншими країнами.

Основні положення Зборівської угоди:

Польща та УНР визнали незалежність одна одної;

Польща обіцяла признати УНР як самостійну державу в разі перемоги над більшовиками;

було домовлено про співпрацю в галузі економіки та культури.

Основні положення Березневих статей:

Комінтерн закликає до створення "Союзу робітничих і селянських республік";

держави, які входять до Союзу, мають передати всю владу в руки робітників і селян;

Союз мав проводити революційну агітацію та боротьбу проти "імперіалістичних" країн;

республіки мали об'єднуватись у військовій та економічній сферах.

Висновок:

Зборівська угода та Березневі статті були укладені в різні часи та стосувалися різних питань. Однак, на мою думку, Зборівська угода була кращою, оскільки вона передбачала взаємне визнання незалежності держав та співпрацю в галузі економіки та культури, що могло сприяти мирному розвитку двох країн. У свою чергу, Березневі статті мали більш революційний характер та передбачали створення Союзу робітничих і селянських республік

2.Московське царство укладало перемир'я з Річчю Посполитою з метою зупинити триваючу війну та відновити свої позиції на заході. Однак, можна сказати, що укладання Віленського перемир'я було помилкою, оскільки воно не вирішило основних конфліктів між Московським царством та Річчю Посполитою, а лише тимчасово зупинило війну.

Основні причини, чому укладання Віленського перемир'я можна вважати помилкою, такі:

Територіальні питання: Віленське перемир'я не вирішило питання щодо приналежності спірних територій, які були під контролем Річчю Посполитою. Це викликало нові конфлікти та напруження між державами.

Економічні питання: Перемир'я не вирішило економічні проблеми між Московським царством та Річчю Посполитою, такі як контроль над торгівлею та ввезенням та вивезенням товарів. Це призвело до подальшого економічного відстаювання Росії.

Політичні питання: Укладання перемир'я не змінило неприязнь та недовіру між державами, що призвело до того, що вони продовжували конкурувати одна з іншою за вплив у регіоні.

Отже, можна зробити висновок, що укладання Віленського перемир'я не розв'язало основних конфліктів між Московським царством та Річчю Посполитою, а тимчасово зупинило війну. Це призвело до подальшого збереження напруження між державами та зміцнення конкуренції в регіоні.