Ответ:

Є твори, яким не пощастило, настільки вони прекрасні. Це було б парадоксом, якби ми не бачили це у житті. Мило “Пурпурові вітрила”, пивний бар “Ассоль” – навіть і таке було. Їхні образи стали банальними, тому що вражені ними люди тиражували їх із найкращими намірами.

До таких творів і належить “Маленький принц” графа, авіатора і письменника Антуана де Сент-Екзюпері. “Маленький принц” дорослі передали дітлахам. Спасибі їм. Хтось з великих сказав, що для дітей треба писати, як для дорослих, тільки краще.

Так Екзюпері

написав. Казочку про неіснуючого принца, троянду, яка дуже збиткувалася з нього, так що він утік від неї у пустелю. Пілот і Лис розмовляють із прибульцем… І дорослі не зрозуміли, що перед ними не казочка, а притча, тобто повчальна оповідь, у якій у надзвичайно простій формі викладені найважливіші, а тому й найскладніші питання буття. Недарма ж Ісус Христос полюбляв цей літературний жанр.