добрий вечip
vitau vas
spodivaus trohi dopomozhu

У у вісімнадцятому сторіччі паралельно співіснували три основні художні напрями - просвітницький класицизм, просвітницький реалізм і сентименталізм, боці стояло мистецтво рококо, тісно пов'язані з естетикою бароко.

Ідеологія Просвітництва знайшла своє багатогранне вираження у мистецтві, літературі, а також виявилася у бурхливому зростанні книжкової продукції, збільшенні тиражів та поширенні літературних тижневиків, у науковій літературі – в остаточному витісненні латинської мови національною.

Художня література епохи Просвітництва переносить читача у світ відносин, ближчих до дійсного життя людей, ламаючи умовні межі «високого» та «низького» жанру, встановлені класицизмом.

При характеристиці культури епохи Просвітництва потрібно не забувати про те, що прагнення до Розуму і концепція освіти (здійснювалися в епоху кризи ортодоксальної релігії, - і тому це була епоха містики та забобонів, яка, як правило, завжди супроводжує релігійні кризи. І у вищому суспільстві. , і в пароді, містичні настрої знаходили однаково благодатний грунт: надзвичайно швидко поширювалося масонство (масонами були багато відомих людей тієї епохи – і Вольтер, і Гьотте, і Моцарт). ) різко зріс інтерес, до таємничого та містичного в людській індивідуальності.Стали усвідомлюватись складність, багатство, таємничі глибини духовного життя людини.У кожній людині відкривалися незвідані світи пристрастей, почуттів, відчуттів.

Події межі XVIII – XIX ст. в Європі послабили віру просвітителів у можливість переходу до досконалішого суспільства.

ляля зюзю