Шарль-Луї де Монтеск'є – французький правник, письменник і політичний мислитель.

Автор статей до «Енциклопедії, або Тлумачного словника наук, мистецтв та ремесел». Автор книг «Перські листи» і «Про дух законів».

Народився 18 січня 1689 в аристократичній родині, отримавши ім'я і прізвище Шарль Луї Секонда, барон де Ла Бред. Прізвище Монтеск'є, яке стало відоме на весь світ, він дістав у 1716 р. від свого рідного дядька, у котрого не було дітей. Отримав Шарль від дядька в спадок і його майно: багато землі, будинки, посаду президента Бордоського парламенту, який у той час був судовим закладом.

З 10 років Шарль навчався у коледжі при монастирі у місті Жюльї. Там він опанував античну літературу, філософію. Юриспруденцію почав вивчати самостійно, коли сім'я прийняла рішення, що після смерті дядька посада президента парламенту в Бордо перейде Шарлю. Пізнання права, законодавства були тяжкою справою, але Монтеск'є досяг своєї мети. Він зайняв місце президента парламенту, одночасно працював у Бордоській академії, членом якої його обрали. В цей час зародилися його головні політичні та правові ідеї, що викликали сенсацію в Європі.

У 1725 році барон переїхав на постійне місце проживання в Париж. Став членом Паризької академії. Згодом прийняв рішення відправитись у подорож для вивчення обрядів, політики, права народів інших країн. Цей час зайняв три роки. У квітні 1731 р. Монтеск'є повернувся до Парижу. Протягом цього часу були надруковані його основні роботи. Останні роки свого життя Монтеск'є провів у своєму замку в селі.

Одного разу професора Ла Бомеля (який підтримував зв'язки з Монтеск'є, пропагував його роботи) заарештували і посадили в Бастилію. Монтеск'є поїхав виручати професора з біди за допомогою своїх впливових друзів. Ла Бомеля звільнили, але сам Монтеск'є застудився, захворів на запалення легень і 10 лютого 1755 року помер.

У працях та поглядах Монтеск'є представлено витоки лібералізму як державної ідеології, яку до нього розвивав англійський філософ Джон Локк, а пізніше – шотландський економіст Адам Сміт.

Монтеск'є, а також Жан-Жак Руссо (і Джон Локк) заклали основи ідеології сучасних форм представницької демократії. За «принципом Монтеск'є» влада у правовій державі поділяється на законодавчу, виконавчу і судову, король (президент) повинен очолювати виконавчу владу.

Теоретик держави і права французького Просвітництва Шарль-Луї де Монтеск'є у фундаментальній праці «Про дух законів» виклав суспільно-політичні погляди та вчення про державу та право, що принесло автору велику славу.

Основу вчення становить теорія суспільного договору, яка складається з вчення про походження і сутність держави. Монтеск´є визначає державу як більш пізніший елемент історичного розвитку людства, а існуванню держави передували природній стан людей, сім’я, суспільство героїчних часів, а також спільноти людей у боротьбі один з одним. Державі необхідно з´являтися саме тоді, коли війну, яка виникла в людському суспільстві, неможливо зупинити без насильства. Основна мета держави – вгамувати суперечності, що виникають між людьми у суспільстві, і спрямувати їх у річище правової форми розв’язання спорів між приватними особами,

Суспільний договір, за концепцією мислителя, є не угодою, а лише передачею народом влади правителям, при цьому народ тільки делегує свою владу. Він може без згоди правителів змінити форму правління, якщо правителі зловживають одержаною владою і правлять тиранічно.

0